Метою досліджень було опрацювання забезпечення високої схожості насіння та виживання рослин ромашки лікарської залежно від сорту, норми висіву насіння та строку сівби в умовах Правобережного Лісостепу.
Встановлено, що рослини ромашки лікарської суттєво реагують на ґрунтово-кліматичні умови регіону, що зумовлює нерівномірність сходів, тому необхідно дослідити агротехнологічні прийоми, спрямовані на зростання енергії проростання насіння і дружності сходів. Досліджено агробіологічні особливості культивування лікарських рослин в умовах Правобережного Лісостепу, зокрема, ромашки лікарської (Matricaria recutita), яку найбільше використовують в офіційній та народній медицині з-поміж лікарських рослин завдяки наявності у її складі різноманітних біологічно активних речовин. Дослідження проведено зі зразками рослин ромашки лікарської в зоні Правобережного Лісостепу України (дослідне поле (ФОП Прудивус), створено філію кафедри Подільського державного аграрно-технічного університету) з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи. Отримано такі дані: період вегетації ромашки лікарської переважно залежав від строків сівби, тривалість коливалася в межах 83–240 діб; польова схожість рослин ромашки лікарської в середньому за 2017‒2019 рр. знаходилася в межах 71–89 %; максимальний показник виживання рослин наприкінці вегетації становив 93 %, який отримано на варіанті осіннього строку сівби з нормою висіву 6 кг/га в сорту Перлина Лісостепу, мінімальний показник ‒ 72 % ‒ за літнього строку сівби з нормою висіву 8 кг/га в сорту Bodegold; показник схожості і виживання перевищував контроль на 10‒13 %. Сьогодні ця культура є поширеною і культивується незалежно від перших закладених територій вирощування та існуючих дослідних станцій лікарських рослин, як культура широкого спектра використання сировинної бази в Україні і за кордоном.
Ключові слова: ромашка лікарська, сорт, норма висіву, строк сівби, польова схожість, виживання рослин, чинники вегетації.