Ви є тут

Морфометричні особливості підросту софори японської в умовах промислового забруднення (Sophora japonica L.)

У сучасних умовах інтенсивної урбанізації, стрімкого розвитку транспорту та промисловості спостерігається постійне зростання рівня забруднення навколишнього середовища, що створює несприятливі умови для життєдіяльності людини. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема збереження природних та штучних біоценозів, оскільки збільшення обсягів промислових і транспортних викидів токсичних речовин в атмосферу призводить до деградації екосистем [1, 2]. Дослідження впливу промислових викидів на морфометричні показники підросту софори японської (Sophora japonica L.) має важливе значення для сучасної екологічної науки, адже промислове забруднення, особливо у міських та промислових зонах, негативно позначається на стані рослинного покриву. Софора японська – поширена декоративна порода, широко використовувана для озеленення міських територій завдяки високій стійкості до несприятливих умов середовища. Проте в умовах забруднення повітря, води та ґрунтів промисловими емісіями її розвиток може істотно змінюватися [3, 4]. Викиди промислових підприємств, зокрема сполуки важких металів, оксиди азоту та сірки, спричиняють токсичний вплив на рослини, що проявляється у пригніченні ростових процесів, зниженні інтенсивності фотосинтезу та ослабленні загальної життєздатності. Під час дослідження здійснено порівняльний аналіз морфометричних показників підросту софори японської, який зростає в умовах різного рівня забруднення, з метою встановлення основних тенденцій впливу промислових чинників [5–7]. Вивчено дію промислових емісій діоксиду сірки (SO2 ) та діоксиду азоту (NO2 ) на біометричні параметри однорічних пагонів софори японської в умовах Одеської області. Встановлено, що під дією токсичних газів відбуваються помітні зміни в інтенсивності росту осьових органів і розвитку асиміляційного апарату. Аналіз отриманих результатів дозволяє з’ясувати особливості впливу промислових забруднювачів на ріст, розвиток і адаптаційні можливості софори японської. Проведене дослідження має практичне значення для оцінки екологічного стану міських територій і формування заходів зі збереження зелених насаджень у зонах техногенного навантаження. Крім того, виявлені морфометричні зміни у софори можуть бути використані як індикаторні показники рівня забруднення довкілля та сприяти вдосконаленню екологічних стандартів для промислових регіонів.

Ключові слова: підріст, біометричні показники, промислові викиди, токсичні гази SO2 та NO2 , площа листкової поверхні.

Посилання: 
1. Jim C.Y., Chen W.Y. Assessing the ecosystem service of air pollutant removal by urban trees in Guangzhou (China). Journal of Environmental Economics and Management. 2008. 88(4). P. 665– 676. DOI: 10.1016/j.jenvman.2007.03.035
2. Stratu A., Costica N., Costica M. Wooden species in the urban green areas and their role in improving the quality of the environment. Present Environment and Sustainable Development. 2016. Vol. 10 (2). P. 173–184. DOI: 10.1515/pesd-2016-0035
3. Курка С.С. Особливості вирощування Sophora japonica L. у садово-паркових господарствах. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29. № 7. С. 45–49. DOI: 10.15421/40290710
4. Курка С.С., Шлапак В.П., Адаменко С.А., Іщук Г.П. Характеристика плодів і насіння рослин Styphnolobium japonicum (L.) Schott та способи усунення їх твердонасінності. Науковий вісник НЛТУ України. 2020. Т. 30. № 4. С. 9–13. DOI: 10.36930/40300401
5. Health and climate related ecosystem services provided by street trees in the urban environment / J.A. Salmond et al. Environmental Health. 2016. Vol. 15 (Suppl 1). 36 p. DOI: 10.1186/s12940-016-0103-6
6. Gostin I. Air pollution effects on the leaf structure of some Fabaceae species. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2009. Vol. 37(2). DOI: 10.15835/nbha3723078
7. Ecophysiological evaluation of tree species for biomonitoring of air quality / A. Sen et al. Environmental Monitoring and Assessment. 2017. Vol. 189(6). 262 p. DOI: 10.1007/s10661-017-5955-x
8. Бессонова В.П., Іванченко О.Є. Оцінка видового різноманіття придорожніх насаджень м. Дніпро. Питання біоіндикації та екології. 2019. Вип. 24. № 1. С. 36–56. DOI: 10.26661/2312-2056/2019-24/1-03
9. Морфофізіологічна оцінка деревних рослин Київського мегаполісу / О.Г. Луцишин та ін. Доповіді НАН України. 2010. № 7. С. 188–195.
10. Impact of particulate matter accumulation on the photosynthetic apparatus / R. Popek et al. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2018. Vol. 163. P. 56–62. DOI: 10.1016/j.ecoenv.2018.07.051
11. Influence of contamination on photosynthetic pigments / V.P. Bessonova et al. Biosystems Diversity. 2020. Vol. 28(2). P. 203–208. DOI: 10.15421/012026
12. Іванченко О.Є., Бессонова В.П. Індикація стану деревних рослин. Visnyk of Dnipropetrovsk University. 2016. Т. 24(1). С. 109–118. DOI: 10.15421/011613
13. Адаптація деревних рослин урбоедафотопів / О.Г. Луцишин та ін. Доповіді НАН України. 2013. № 5. С. 186–192.
14. Гришко В.М. Ріст деревних рослин в умовах техногенного забруднення. Український ботанічний журнал. 2002. Т. 59. № 1. С. 79–89.
15. Глібовицька Н.І. Фізико-хімічні параметри листків Tilia cordata. Вісник Харківського національного університету. 2013. № 1079. С. 180–185.
16. Скляренко А.В. Оцінювання флуктуючої асиметрії Betula pendula. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29. № 6. С. 54–57. DOI: 10.15421/40290611
17. Бессонова В.П., Чонгова А.С. Видовий склад деревних рослин. Науковий вісник НЛТУ України. 2021. Т. 31. № 2. С. 21–27. DOI: 10.36930/40310203
18. Петрушкевич Ю.М. Вплив промислових умов на Betula pendula. Наукові записки ТНПУ. 2018. Вип. 1(72). С. 82–89.
19. Зайцева І.О., Долгова Л.Г. Фізіолого-біохімічні основи інтродукції рослин. Дніпропетровськ, 2010. 388 с.
20. Казаков Є.О. Методологічні основи експерименту з фізіології рослин. Дніпропетровськ, 2000. 272 с.
21. Usipiva T. Root morphometric characteristics under pollution conditions. Proceedings of International Conference. 2001. P. 680–684.
22. Study of flavonoids extraction / L. Pelekhova et al. Technology Audit and Production Reserves. 2024. No 5/3(79). P. 6–10. DOI: 10.15587/2706-5448.2024.312703
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kurka_1-2026.pdf600.64 КБ