У статті розглянуто анатомічні зміни листків ліщини горіхової (Corylus colurna L.) як показник адаптації до різного ступеня урбано-техногенного навантаження в умовах урбанізованого середовища міста Умань. В дослідженнях використано чотири варіанти зростання горіхоплідних рослин: придорожню ділянку з інтенсивним рухом автотранспорту, охоронну зону парку «Софіївка», адміністративну зону парку та внутрішню частину парку. Кількісні показники продихового апарату у всіх варіантах досліду отримано за дослідження відбитків епідермісу, а товщину епідермісу, мезофілу та кутикули вимірювали за допомогою мікроскопічних зрізів. Морфометрія листків включала оцінку довжини, ширини, довжини черешка та площі пластинки. У порівняльному аналізі анатомічних параметрів виявлено, що листки рослин ліщини горіхової, які ростуть уздовж дороги з інтенсивним транспортним рухом, демонструють низку помітних адаптивних змін. Насамперед у них збільшена кількість продихів, водночас фіксується зменшення їх розмірів, що дає змогу більш точно регулювати транспірацію в умовах підвищеного пилового та теплового навантаження. Мезофіл в таких листках потовщується рівномірно в обох своїх шарах: стовпчаста паренхіма розширює фотосинтетичну поверхню, а губчаста – збільшує місткість міжклітинних просторів для накопичення води й газів. Це дозволяє підтримувати високу продуктивність фотосинтезу навіть за дефіциту вологи. Одночасно верхній і нижній епідермальні шари ущільнені, що формує надійний бар’єр від механічного та хімічного стресу. Проте шар кутикули зменшується через руйнівний вплив газових викидів. Попри всі ці зміни, зовнішня форма й загальні розміри листка залишаються майже незмінними, що вказує на їх морфологічну стабільність навіть в умовах урбаністичного стресу. Отримані дані підтверджують, що в дослідних зразках Corylus colurna L. встановлено комплексні зміни клітин мезофілу, зокрема потовщення паренхіми та епідермісу за одночасного зменшення кутикули, а це значно сприяє збереженню ефективного газообміну, фотосинтетичного потенціалу та водоутримувальної здатності листків в умовах урбанізованого середовища. Результати вказують на доцільність використання ліщини горіхової в озелененні міських територій Правобережного Лісостепу України для підтримки стійких насаджень до факторів урбогенного впливу.

Ключові слова: Corylus colurna L., продихова щільність, паренхіма, кутикула, епідерміс, урбано-техногенний стрес, ксероморфні адаптації.