Метою дослідження було вивчення методів створення та гібридизаційного потенціалу багаторосткових запилювачів буряків цукрових різної генетичної структури в селекції на гетерозис. Установлено, що динаміка прояву ознак продуктивності у багаторосткових запилювачів буряків цукрових різного рівня гомозиготності обумовлена методами їх створення і генетичним контролем відповідної ознаки. Найвищий прояв інбредної депресії в процесі близькородинного розмноження спостерігався за ознакою врожайність коренеплодів. За використання помірного інбридингу вона знижувалася до 89,4 % від вихідної популяції. Найвища базова врожайність коренеплодів була в запилювачів, сформованих з використанням рекурентного добору (98,1 %). Вміст цукру в коренеплодах багаторосткових запилювачів за всіма методами створення був у межах вихідних популяцій (99,6–99,8 %). Середній показник збору цукру з одиниці площі, залежно від методу, варіював у межах 89,4–98,2 %. Результати сортовипробування експериментальних гібридів буряків цукрових свідчать, що найбільш продуктивні гібриди було отримано на базі багаторосткових запилювачів, сформованих методами помірного інбридингу та рекурентного добору. Кращі багаторосткові запилювачі та найбільш продуктивні гібриди були отримані на базі популяцій врожайного (Е) і нормального (N) напрямів продуктивності (БЗ 15Ф/7, БЗ 1729/3 і БЗ 33/5). Вони є цінними для селекційної практики, як донори важливих селекційно-генетичних ознак. Помірний інбридинг та рекурентний добір на загальну комбінаційну здатність є ефективними методами створення нових генотипів рослин багаторосткових запилювачів різного рівня гомозиготності. Ці запилювачі забезпечують підвищення продуктивності гібридів на стерильній основі за збором цукру на 8–11 %. Як вихідний матеріал для формування нових генотипів рослин багаторосткових запилювачів більш ефективними є популяційні матеріали врожайного (Е) і нормального (N) типів продуктивності.

Ключові слова: буряки цукрові, вихідний матеріал, багаторостковий запилювач, гібрид, помірний інбридинг, багаторазовий індивідуально-родинний добір, рекурентний добір, гетерозис, гібридизаційний потенціал, продуктивність.