За результатами досліджень виявлено особливості формування елементів структури урожаю та урожайність насіння гірчиці залежно від застосування мінеральних добрив. Встановлено, що внесення фосфорно-калійних добрив, як основного, так і спільно з позакореневим підживленням азотними добривами забезпечило достовірне збільшення висоти рослин в усіх фенологічних фазах росту та розвитку рослин гірчиці. Достовірно меншим приріст висоти рослин був в контролі, а найбільшим – за спільного застосування основного удобрення з нормою Р₄₅К₄₅ та дворазового позакореневого підживлення азотними добривами – N₁₅ по сходах та N₃₀ у фазу розетки–стеблування, який становив 36,1 см або був більшим на 9,4 см чи 35,2 % ніж в контролі. Дослідженнями з’ясовано, що під дією мінеральних добрив показники структури врожаю зростали як порівняно з контролем – без добрив, так і залежно від основного удобрення та позакореневого підживлення. Найбільша кількість стебел та стручків на рослині, відповідно – 6,0 та 105,9 шт. формувалося за основного удобрення фосфорно-калійними добривами та дворазового позакореневого підживлення азотними добривами по сходах та у фазу розетки–стеблування. Застосування мінеральних добрив забезпечило достовірне підвищення урожайності насіння гірчиці, порівняно з контролем – без добрив. У середньому з усіх сортів за чотири роки урожайність насіння в контролі становила 1,17 т/га, водночас як за внесення в основне удобрення Р₄₅К₄₅ вона збільшилася на 0,32 т/га і становила 1,49 т/га. Найбільшою вона була за сумісного застосування основного удобрення та дворазового позакореневого підживлення. З метою підвищення урожайності насіння гірчиці за його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу доцільно в основне удобрення вносити Р₄₅К₄₅ та проводити дворазове підживлення по сходах азотними добривами з нормою N₁₅ та у фазу розетки–стеблування з нормою N₃₀, що забезпечує високу насіннєву продуктивність гірчиці.

Ключові слова: урожайність, основне удобрення, позакореневе підживлення, біометричні показники, сума активних температур.