Ви є тут

Урожайність насіння гірчиці залежно від застосування мінеральних добрив

За результатами досліджень виявлено особливості формування елементів структури урожаю та урожайність насіння гірчиці залежно від застосування мінеральних добрив. Встановлено, що внесення фосфорно-калійних добрив, як основного, так і спільно з позакореневим підживленням азотними добривами забезпечило достовірне збільшення висоти рослин в усіх фенологічних фазах росту та розвитку рослин гірчиці. Достовірно меншим приріст висоти рослин був в контролі, а найбільшим – за спільного застосування основного удобрення з нормою Р45К45 та дворазового позакореневого підживлення азотними добривами – N15 по сходах та N30 у фазу розетки–стеблування, який становив 36,1 см або був більшим на 9,4 см чи 35,2 % ніж в контролі. Дослідженнями з’ясовано, що під дією мінеральних добрив показники структури врожаю зростали як порівняно з контролем – без добрив, так і залежно від основного удобрення та позакореневого підживлення. Найбільша кількість стебел та стручків на рослині, відповідно – 6,0 та 105,9 шт. формувалося за основного удобрення фосфорно-калійними добривами та дворазового позакореневого підживлення азотними добривами по сходах та у фазу розетки–стеблування. Застосування мінеральних добрив забезпечило достовірне підвищення урожайності насіння гірчиці, порівняно з контролем – без добрив. У середньому з усіх сортів за чотири роки урожайність насіння в контролі становила 1,17 т/га, водночас як за внесення в основне удобрення Р45К45 вона збільшилася на 0,32 т/га і становила 1,49 т/га. Найбільшою вона була за сумісного застосування основного удобрення та дворазового позакореневого підживлення. З метою підвищення урожайності насіння гірчиці за його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу доцільно в основне удобрення вносити Р45К45 та проводити дворазове підживлення по сходах азотними добривами з нормою N15 та у фазу розетки–стеблування з нормою N30, що забезпечує високу насіннєву продуктивність гірчиці.

Ключові слова: урожайність, основне удобрення, позакореневе підживлення, біометричні показники, сума активних температур. 

 

Посилання: 
1. Лис Н.М., Ткачук Л.М., Іванюк Р.С. Продуктивність гірчиці чорної залежно від застосування бактеріальних препаратів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 114–120.
2. Жуйков О.Г., Жуйков Г.Є. Роль гірчиці та продуктів її переробки у формуванні продуктивного сегменту АПК України. Науково-виробничий журнал Бізнес-Навігатор. 2013. № 1(30). С. 141–147.
3. Оксимець О.Л., Ларіна В.І. Вплив добрив та строків сівби на ріст гірчиці білої. ЗНП Ін-т землеробства УААН. Київ: Екмо, 2003. С. 87–91.
4. Утеуш Ю.А. Новые перспективные кормовые культуры. Київ: Наукова думка, 1991. 192 с.
5. Воробейков Г.А., Лебедев В.Н. Продуктивность горчицы белой при инокуляции семян ассоциативными бактериальными штаммами. Кормопроизводство. 2007. № 1. С. 24–26.
6. Губенко Л.В., Любчич О.Я. Вплив добрив на продуктивність гірчиці білої. Зернові культури. 2020. Т. 4. № 2. С. 289–295. DOI: 10.31867/2523- 4544/0137
7. Вишнівський П.С., Губенко Л.В., Ремез Г.Г., Любчич О.Я. Вплив системи удобрення на формування продуктивності гірчиці Сарептської. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. 2010. Вип. 3. С. 233–237.
8. Томашова О.Л., Томашов С.В., Журавель В.М. Гірчиця біла. Оптимізація строків сівби та мінерального живлення. Таврійський науковий вісник. № 82. С. 112–115.
9. Томашова О.Л., Томашов С.В., Журавель В.М. Збір жиру та продуктивність гірчиці сарептської у залежності від елементів технології вирощування. Збірник наукових праць. 2012. Вип. 58. С. 70–71.
10. Кирилюк В.П., Тимощук Т.М. Урожайність гірчиці білої залежно від системи основного обробітку грунту та удобрення. Наукові горизонти. 2019. № 2 (75). С. 27–33. DOI: 10.332491/2663-2144-2019- 75-2-27-33
11. Поляков О.І., Вахненко С.В., Нікітенко О.В., Вендель В.В. Особливості формування продуктивності гірчиці ярої під впливом мінеральних добрив за різних норм висіву. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2016. № 23. С. 155–161.
12. Сайко В.Ф., Вишнівський П.С. Вплив елементів технології на продуктивність гірчиці білої сорту Еталон. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2015. Вип. 4. С. 72–78.
13. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / за ред. В. Волкодава. Київ, 2000. Вип. 1. 100 с.
14. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. Київ: Держспоживстандарт України, 2002. 173 с.
15. Fisher R.A. Statistical methods for research workers. New Delhi: Cosmo Publications, 2006. 354 p.
16. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті STATISTICA 6: методичні вказівки. Київ, 2007. 55 с.
17. Чехов А.В., Жернова Н.П. Технологічні аспекти вирощування гірчиці білої в умовах південного Степу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур УААН. 2009. № 14. С. 238–247.
18. Поляков О.І., Вахненко С.В. Реакція гірчиці озимої сорту Новинка на додаткове мінеральне живлення та застосування ретарданту. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. Запоріжжя, 2015. Вип. 22. C. 119–128.
19. Стратегія виробництва олійної сировини в Україні (Малопоширені культури) / І.А. Шевченко та ін. Льон олійний, гірчиця. Інститут олійних культур НААН. Запоріжжя: ІОК НААН, 2016. Частина 1. 44 с.
20. Eleshev R., Nurmanov Y., Khamzina B. Yield and quality of mustard seeds depending on mineral nutrition and fertilizers under conditions of southern black soil. Izvestiâ Nacionalʹnoj akademii nauk Respubliki Kazahstan. 2020. 3. P. 25–32. DOI: 10.32014/2020.2224-526X.22.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon mykolaiko_1_2024.pdf1.01 МБ