Метою дослідження було визначити закономірності опромінення повітряно-водяних рослин у водоймах Полісся, які розташовані на територіях з різним рівнем радіонуклідного забруднення площі водозбору та оцінити ризик радіаційного ураження повітряно-водяних рослин за вмістом радіонуклідів у донних відкладах водойм. Для визначення закономірностей формування дози опромінен- ня повітряно-водяних рослин використані результати досліджень 2014–2020 рр. щодо питомої активності 90Sr та 137Cs у воді, донних відкладах та сукупність даних щодо вмісту радіонуклідів у надземних органах, кореневищах та коренях Phragmites australis (Cav.) Trin. І Tуpha angustifolia L. в екосистемах водойм поза межами зони відчуження – Київського (с. Страхолісся) та Повчанського (с. Повч, Коростенський р-н Житомирської обл.) водосховищ, оз. Біле (с. Біле, Вараський р-н Рівненської обл.) та оз. Лісове (с. Нова Марковка, Вишгородський р-н Київської обл.); у зоні відчуження – оз. Глибокого, Янівського затону та усереднених пробах з двох водойм, які утворилися за осушення водойми-охолоджувача ЧАЕС. Питому активність 90Sr у зразках визначали оксалатним методом, 137Cs – гамма-спектрометричним методом у відділі водної радіоеко- логії Інституту гідробіології НАН України. За визначення величин потужності дози опромінення рослин враховували неоднорідність середовища їх існування, ослаблення γ-випромінення водними ма- сами та біомасу і рівні радіонуклідного забруднення надземних та підземних органів повітряно-водяних рослин. Встановлено, що на період досліджень величина потужності дози зовнішнього γ-опромінення підводних органів повітряно-во- дяних рослин, що формується зосередженим у водних масах 137Cs, у 100 та більше разів менша, ніж величина потужності дози від випромінювання 137Cs, акумульованого у донних відкладах, тобто за визначення загальної дози нею можна знехтувати. У досліджених водоймах зони відчуження потужність дози зовнішнього опромінення повітряно-водних рослин становила 7,5– 271 мкГр/добу, за межами зони відчуження – 0,1–33 мкГр/добу. Потужність дози внутрішнього опромінення повітряно-водяних рослин водойм зони відчуження становила 1,2–50 мкГр/добу, за межами зони відчуження – 0,01–15 мкГр/добу. Загальна потужність дози опромінення повітряно-водних рослин водойм зони відчуження становила 9–289 мкГр/добу, у водоймах за межами зони відчуження – 0,65–48 мкГр/добу. У водоймах поза межами зони відчуження внесок зовнішньої складової до загальної потужності дози становив від 69 до 81 %, у водоймах зони відчуження – від 69 до 78 %. Визначені рівні вмісту радіонуклідів у донних відкладах, які відповідають різному ступеню прояву радіобіологічних ефектів у повітряно-водяних рослин. Встановлено, що рослини більшості водойм, зокрема Київського водосховища, розвиваються за умов зон радіаційного благополуччя та фізіологічного маскування, у деяких водоймах зони відчуження – за умов зони екологічного маскування.

Ключові слова: повітряно-водяні рослини, потужність дози, донні відклади, радіонукліди.