Ви є тут
Урожайність та якість насіння проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) залежно від сортових особливостей
У статті наведено результати досліджень з формуванню урожаю і якості насіння проса прутоподібного залежно від сортових особливостей. Експериментально доведено, що в умовах Правобережного Лісостепу України проходження фенологічних фаз росту та розвитку проса прутоподібного залежало як від сортових особливостей (груп стиглості сортів), так і від кількості ефективних температур. Від проходження фенологічних фаз росту та розвитку, за яких умов, особливо фази цвітіння та формування насіння, залежали урожайність та якість культури. У середньому за три роки, ранні та пізньостиглі сорти мали достовірно нижчу урожайність насіння, порівняно з іншими сортозразками. Значно більшу урожайність насіння мали ранньостиглі, середньоранні та середньопізні сортозразки. Найнижча урожайність була в дуже раннього сортозразка Дакота – 88,3 кг/га. Урожайність дуже пізніх сортозразків – Інденпенденс, Канлоу та Лядівське становила, відповідно – 89,7, 88,3 та 99,4 кг/га. За дослідження чинників, які впливають на урожайність насіння встановлено, що вплив чинника сорт був найбільшим і становив 61,1 %, а чинника умови вирощування був меншим – 11,9 %. Енергія проростання та схожість насіння, так як і його урожайність, залежали від груп стиглості сортозразків. Найвищі показники якості мали сорти дуже ранній, ранньостиглі та середньостиглі, достовірної різниці залежно від сортових особливостей не виявлено. Сорти середньопізні мали достовірно нижчі показники якості і найнижча якість – дуже пізнього сорту Канлоу. За дослідження чинників, які впливають на якість насіння встановлено, що вплив чинника умови року на енергію проростання та схожість був найбільшим і становив 37,6–48 %, чинника сорт, відповідно 33,8 та 30 %. З’ясовано, що чим сорт більш пізньої групи стиглості, тим більша йому потрібна сума ефективних температур і, відповідно – довший термін настання фенологічних фаз росту і розвитку культури, що впливає на особливості формування та дозрівання насіння і, відповідно – на його якість та урожайність. Сорти середньопізні мали достовірно нижчі показники якості і найнижчі – вони були в дуже пізнього сорту. Середньопізні, пізні та дуже пізні сорти біологічно не дозрівають, що позначається на якості насіння – схожість якого дуже низька.
Ключові слова: сортозразки, групи стиглості, енергія проростання, схожість, фенологічні фази росту та розвитку.
Долучення | Розмір |
---|---|
dryga_1-2023.pdf | 854.77 КБ |