Наведено результати вивчення фенотипового домінування в F1 та ступеня трансгресії у F2 за елементами продуктивності: кількість та маса зерен і довжина головного колоса пшениці м’якої озимої. Підбір батьківських компонентів для схрещування формували за схемою діалельних схрещувань 7х7: за продуктивністю (Подолянка, МІП Княжна, МІП Ювілейна, МІП Довіра), харчовим напрямом (Чорноброва, Білява, Софіївка). У F 1 за довжиною головного колоса гетерозис або наддомінування визначено у 25 комбінаціях схрещування (61,0 %). Найвищий прояв гетерозису виявлено за реципрокних схрещувань: МІП Княжна ↔ Білява, МІП Ювілейна ↔ Софіївка, МІП Княжна ↔ МІП Ювілейна та ін. За кількістю зерен у головному колосі виявлено гетерозис у 26 комбінаціях схрещування (63,5 %): МІП Княжна ↔ Чорноброва, Чорноброва ↔ МІП Ювілейна, МІП Довіра ↔ МІП Ювілейна та ін. За масою зерен з головного колоса виявлено наддомінування у 29 комбінаціях схрещування (72,5 %): МІП Княжна ↔ Чорноброва, МІП Ювілейна ↔ Білява, Софіївка ↔ Чорноброва та ін. Зазначені групи мають найвищу цінність для селекційної практики. У F 2 більшість популяцій значно перевищували батьківські компоненти, що вказує на значний формотворчий процес та можливість проведення доборів. За довжиною головного колоса виявлено позитивну трансгресію у 96,7 % гібридних популяцій. За кількістю зерен з головного колоса ступінь позитивної трансгресії визначено у 32 гібридних популяціях (80,9 %). За масою зерен із головного колоса – в 40 досліджуваних популяцій (97,5 %). Високим ступенем трансгресії характеризувалися гібридні популяції, де за материнську форму використовували сорти: МІП Княжна, МІП Ювілейна, МІП Довіра, Софіївка, Чорноброва та ін.

Ключові слова: пшениця озима, гібриди F1, елементи продуктивності, фенотипове домінування, популяції F2, трансгресія.