Наведено результати трирічного дослідження ефективності позакореневого підживлення посівів ярої пшениці сорту Струна миронівська водними розчинами цинку, мангану та їх хелатованими аналогами у складі ЕДТА (комплексонати цинку та мангану) у різні фази росту та розвитку рослин. Дослідження проводили на дерново-середньопідзолистих глеюватих супіщаних ґрунтах Полісся, забруднених радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС.

В середньому за 2014–2016 рр. дослідження підвищення урожайності зерна і соломи ярої пшениці внаслідок позакореневого підживлення посівів у різні фази росту та розвитку рослин не встановлено. Водночас, статистично значущий ефект від підживлення спостерігався у посушливих умовах 2015 року, зумовлених майже повною відсутністю атмосферних опадів протягом другої та третьої декад травня та першої декади червня на тлі високих середньо-добових температур (ГТК Селянінова < 0,4). Позакореневе підживлення посівів розчином цинку та хелатними формами мікроелементів (ЕДТА) в умовах посухи сприяло підвищенню урожайності зерна пшениці на понад 30 % порівняно з контролем. Позакореневе підживлення рослин розчином мангану підвищувало урожайність зерна в умовах посухи щонайменше на 30 % незалежно від фази росту та розвитку рослин на час обприскування. Аналогічні закономірності спостерігались для соломи. За сприятливих погодних умов (2014 та 2016 рр.) позакореневе підживлення не приводило до підвищення урожайності пшениці. Також показано, що за зростання урожайності зерна пшениці внаслідок позакореневого підживлення посівів водними розчинами цинку, мангану та їх хелатованими аналогами у складі ЕДТА концентрація у ньому феруму, мангану, купруму та цинку знижується. Зростання рівня урожайності соломи негативно корелює з концентрацією у ній цинку та бору (r = −0,57).

Ключові слова: ґрунт, ферум, калій, пшениця, манган, купрум, радіоцезій, цинк.