Ви є тут
Продуктивність і економічна ефективність вирощування насаджень груші за оптимізованого удобрення
Сучасні технології вирощування насаджень зерняткових культур передбачають високу ефективність виробництва продукції плодівництва за оптимізації мінерального живлення дерев. Досліджено підвищення врожайності та економічної ефективності плодів за оптимізованого удобрення дерев груші в повторно вирощуваному незрошуваному насадженні. Розглянуто результати досліджень впливу оптимізованого удобрення на урожайність, якість плодів і економічну ефективність вирощування груші за повторно вирощуваних дерев сортів Конференція та Основ’янська (на вегетативній айва А підщепі) в різні вікові періоди росту та плодоношення. Норми азотних і калійних добрив розраховано за результатами агрохімічних аналізів ґрунту в таких кількостях, щоб компенсувати нестачу N–NO3 (за нітрифікаційною здатністю ґрунту) та доступних для живлення рослин форм К2О і довести їх уміст до оптимальних рівнів, встановлених дослідженнями для яблуні та рекомендованих для груші. Встановлено, що найвищу врожайність дерев дослідних сортів груші Конференція й Основ’янська забезпечує удобрення з додатковим внесенням азотного і азотно-калійного добрив (фон+N30, фон+N30К30), відповідно, на 27,2 і 36,7, 29,8 і 36,1 % більше, ніж урожай з неудобрюваних дерев, і на 0,6 і 2,6, 4,7 і 4,2 % – з удобрюваних за щорічного внесення N90Р60К90 (виробничий контроль), де було менш збалансоване співвідношення азоту, фосфору та калію у живленні рослин, хоч сумарна кількість добрив більша. Удобрення є провідним чинником у формуванні прибутковості агроценозу груші. Використання різних сортів і способів внесення добрив у насадженнях груші впливає на економічні показники виробництва плодів у різні вікові періоди росту та плодоношення.
Ключові слова: груша, сорти, удобрення, урожайність, товарна якість, прибуток, рентабельність.
Посилання:
1. Effects of different long-term fertilization patterns on Fuji apple yield, quality, and soil fertility on Weibei Dryland, Shaanxi Province of Northwest China / Zhao ZP et al. Ying Yong Sheng Tai Xue Bao. 2013 Nov; 24(11):3091-8.
2. Wang Na, Joost Wolf, Zhang Fu-suo. Towards sustainable intensifcation of apple production in China – Yield gaps and nutrient use efciency in apple farming systems. Journal of Integrative Agriculture 2016, 15(4). Р. 716–725
3. Копитко П.Г. Грунтові умови і продуктивність насаджень яблуні. Науковий Вісник НУБіП. 2012. Вип. 180. С. 200–209.
4. Копитко П.Г., Петренко С.О., Слюсаренко В.С. Урожайність і якість плодів груші за вирощування на різних фонах удобрення та позакореневого підживлення. Вісник УНУС. 2018. №1. С. 72-77. DOI: 10.31395/2310- 0478-2018-1-72-77
5. Копитко П.Г. Яковенко Р.В. Ґрунтові умови та врожайність повторно вирощуваного яблуневого саду за довготривалого удобрення. Зб. наук. праць УНУС. 2021. № 98. С. 34-47. DOI: 10.31395/2415-8240-2021-98-1-34-47
6. Wawrzynczczak Р., Wojcik Р. Nawozenie doglebowe. Sad. 2012. №3. Р. 60–65.
7. He pear tree response to phosphorus and potassium fertilization / Brunetto G. et al. Solos e Nutrição. Rev. Bras. 2015. 37 (2). DOI: 10.1590/0100-2945-027/14
8. Productivity of Pear Plantings Depending on the Content of Main Macroelemants (n, p, k) in the Soil after Optimized Fertilization / Yakovenko R.V. et al. Indian Journal of Agricultural Research. 2020. Vol. 54. Р. 77–82. DOI: 10.18805/IJARe.A-454.
9. Potassium fertilization effects on quality, economics, and yield in a pear orchard / Sete P.B. et al. Agronomy Journal. 2020. Vol. 112. DOI: 10.1002/agj2.20235
10. Jadczuk-Tobjasz E., Zygmuntowska K. Reakcja gruszy na zróżnicowane nawożenie potasem w zależności od odmiany, podkładki i nawadniania. W Czynniki wpływające na plonowanie i jakośćowoców roślin sadowniczych. 2008. Р. 147–168. 11. Sosna I. Wpływ dwóch klonów pigwy oraz dwóch sposobów prowadzenia drzew na wzrost i owocowanie kilku odmian gruszy. Zesz. Nauk. Inst. Sadow. Kwiac. 2000. № 8. Р. 209–216.
12. Нестерчук Ю.О., Тупчій О.С. Економічне обґрунтування інноваційно-інтенсивних систем ведення садівництва. Зб. наук. праць УНУС. Умань. 2015. Вип. 87. Ч. 2: Економіка. С. 96–106.
13. Рульєв В.А. Ефективність промислового саду. Сад, виноград і вино України. № 1–2. 2005. С. 16–18.
14. Мельник В.І., Погріщук Г.Б. Економічне зростання садівництва України в контексті інноваційного розвитку. Науковий вісник Полісся. Том. 2. № 1(13). 2018. С. 8–15.
15. Features of Formation of Organizational-Integrative Processes In Horticulture. Proceedings of the 35th International Business Information Management Association Conference «Education Excellence and Innovation Management: A 2025 Vision to Sustain Economic Development during Global Challenges» / Sokoliuk S. et al. 1–2 April 2020. Seville, Spain. Р. 14259–14266
16. Мельник О.В. Інтенсивний сад: закладання і догляд. Новини садівництва. Ч. 1. №3. 2017. С. 4–8. 17. Уланчук В.С., Жарун О.В., Тупчій О.В. Економічна суть інтенсифікації садівництва. Національна економіка. Інтелект ХХІ. № 2. 2020. С. 109-113. DOI: 10.32782/2415-8801/2020-2.21
18. Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. Київ. 1996. 95 с.
19. Основи наукових досліджень в агрономії / В.О. Єщенко та ін. Вінниця. 2014. 332 с.
20. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, сортів, інвестицій в основний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві / за ред. О.М. Шестопаля. К. 2006. 140 с.
Завантажити статью:
Долучення | Розмір |
---|---|
uakovenko_2_2021-193-199.pdf | 409.1 КБ |