Ви є тут

ВИВЧЕННЯ ТА ДОБІР СЕЛЕКЦІЙНО ЦІННИХ ЧС ЛІНІЙ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ПРОБНИХ ГІБРИДІВ

Метою дослідження було вивчення елементів продуктивності нових ЧС ліній цукрових буряків з колекції сортів Верхняцької дослідно-селекційної станції (ВДСС). Для роботи відібрали матеріали, отримані в результаті рекомбінації зарубіжних гібридів, інцухтування, цілеспрямованих аналізуючих схрещувань та багаторазових індивідуальних доборів. Провели вивчення їх генетичного потенціалу за показниками  основних селекційно  цінних ознак – стерильність і однонасінність та господарсько цінних ознак – урожайність і вміст цукру. На основі чоловічостерильних (ЧС) ліній створено материнські компоненти гібридів. Отримані в широких екологічних умовах гібриди з більшим спектром запилювачів проявили високий рівень гетерозису. За даними досліджень наведено оцінки гібридів за участі рекомбінантних ЧС ліній ЧС1 і ЧС2. Лінія ЧС2 стала кращою за показником збору цукру з гектара (108,8 %) в порівнянні з лінією ЧС1 (107,6–108,0 %). Відмічено, що продуктивність пробних гібридів стерильної лінії ЧС2 тісно пов’язана з запилювачем. Така залежність була неоднаковою в однієї і тієї само комбінації ЧС лінії під час випробувань у різних умовах з різними запилювачами. Ця залежність має специфічні особливості. Так, у комбінації з запилювачем 1801 (Білоцерківська ДСС) гібриди суттєво  виділялися за вмістом цукру в коренеплодах – 98,9 %, за урожайності – 110,8 %. Із запилювачем 1808 (Іванівської ДСС) показник вмісту цукру був дещо вищим – 102,1 %, урожайність – 106,9 %. Доведено, що продуктивність гетерозисних гібридів залежить як від генетичного потенціалу материнського компонента, так і від походження батьківського. Дослідження вказують на ефективність і доцільність залучення у селекційний процес генплазми запилювачів різного походження. Для створення матеріалу з багатим джерелом різноманітних цінних ознак можливе використання у селекційному процесі як донорів продуктів розщеплення зарубіжного походження. Колекцію селекційних матеріалів Верхняцької ДСС поповнено новими селекційно та господарсько цінними ЧС лініями з високим генетичним потенціалом.

Ключові слова: цукровий буряк, рекомбінація, однонасінність, стерильність, добір, гібрид, урожайність, цукристість.

 

Посилання: 
  1. Роїк М.В., Корнєєва М.О. Гібриди нового покоління буряку цукрового і їхня роль у процесі інтенсифікації галузі. Сортовипробування та охорона прав на сорти рослин. Київ: 2006. №3. С. 71–81.
  2. Орлов С.Д. Вихідні матеріали кормових буряків різного рівня геному, їх використання в селекції на гетерозис: зб. наук. праць ІБК. Київ: Поліграфконсалтинг, 2008. Вип. 10. С. 118–122.
  3. Дубчак О.В. Створення експериментальних гібридів кормових буряків на стерильній основі та оцінка їх продуктивності: зб. наук. праць. Біла Церква: БНАУ МАПУ, 2010. Вип. 3 (74). С. 43–46.
  4. Богомолов М.А. Использование апомиктичных МС линий при создании гибридов сахарной свеклы. Сахарная свекла. 2012. №9. С. 27–30.
  5. Роїк М.В., Череднічок О.І., Дубчак О.В. Цитоембріологічна характеристика джерел апозиготії цукрових буряків. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. Київ: ІБКіЦБ, 2013. Вип. 18. С. 44–47.
  6. Орлов С.Д. Колекція зразків генофонду буряків і її використання в селекції на гетерозис. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. Київ: ІБКіЦБ, 2012. Вип. 13. С. 278–290.
  7. Дубчак О.В, Чепуренко О.В., Орлов С.Д. Біологічна і господарська оцінка нових зразків буряків. Генетичні ресурси рослин: зб. наук. праць. Харків. Інститут ім. Юр’єва. 2017. Вип. № 20. C. 63–72.
  8. Жученко А.А., Король А.Б. Рекомбинация в эволюции и селекции. Москва: Наука, 1985, 393 с.
  9. Дубчак О.В., Череднічок О.І. Вивчення цитоембріологічних особливостей та якості насіння вихідних форм цукрових буряків з елементами апоміксису. Цукрові буряки. Київ, 2018. №4 (120). С. 13–16.
  10. Череднічок О.І., Дубчак О.В., Бабьяж А.И Новые подходы в изучении цитоэмбриологических особенностей источников апозиготии сахарной свеклы. Проблемы и перспективы развития сельского хозяйства юга России: сб. науч. работ. Москва: Майкоп, 2018. С. 331–335.
  11. Дубчак О.В., Орлов С.Д. Рекомбінування господарсько цінних ознак у кормових буряків. Цукрові буряки. Київ, 2015. №5 (107). С. 4–7.
  12. Кротюк Л.А, Дубчак О.В., Андреєва Л.С., Корнєєва М.О. Селекція з удосконалення форми коренеплоду цукрових буряків: зб. наук. праць. Біла Церква: БНАУ МАПУ, 2019. Вип. 2. С. 13–20.
  13. Дубчак О.В., Андрєєва Л.С., Вакуленко П.І., Корнєєва М.О. Створення цукрових буряків нового покоління: зб. наук. праць ІБКіЦБ. 2015. Вип. № 23. С. 90–96.
  14. Корнєєва М.О., Тимчишин С.М., Тимчишин Л.С. Продуктивність і комбінаційна здатність компонентів цукрово-кормових гібридів, придатних для виробництва біопалива. Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вінниця, 2018. № 86. С. 67–70.
  15. Дубровна О.В., Лялько І.І., Тищенко О.М. Генетика якісних ознак буряків. Київ: Лотос. 2010. 246 с.
  16. Кулік О.Г. Матеріали результатів екологічного сортовипробування за період 2017-2019 рр. Міжнародна конференція Бетаінтеркрос. Київ. ІБКЦБ НААН України. 20 с.
  17. Корнєєва М.О., Андреєва Л.С., Вакуленко П.І., Дубчак О.В. Створення експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків за параметрами моделі гібрида нового покоління. Інститут біоенергетичних культур і ЦБ НААН України: зб. наук. праць. Тези доповідей. Київ, 2017. 203 с.
  18. Орлов С.Д., Дубчак О.В. Генетичний потенціал з ЦЧС ліній цукрових буряків. Цукрові буряки. Інститут біоенергетичних культур і ЦБ НААН України. Київ, 2017. №1. C. 6–8.
  19. Чередничок О.І., Дубчак О.В. Генетичний потенціал та цитоембріологічна характеристика лінійних матеріалів Beta vulgaris L. з апозиготичним способом відтворення. Новітні агротехнології. 2017. № 5. URL: http://jna. bio.gov.ua/article/view/122134.
  20. Роїк М.В. Методичні рекомендації зі створення моделі гібридів цукрових буряків нового покоління / М.В. Роїк та ін. Київ: ІБКіЦБ, 2015. 20 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon dubchak_1_2020.pdf855.14 КБ