Досліджено вплив систем обробітку ґрунту та рівнів удобрення на біологічну активність ґрунту під ячменем. Встановлено, що протягом вегетації ячменю біологічна активність орного шару за полицевого обробітку чорнозему зростає внаслідок поширення мікроорганізмів по всьому його профілю. Найвища біологічна активність шару 0–10 см ґрунту зафіксована за систематичного безполицевого обробітку. Так, за цей період зменшення лляної тканини до початкової маси в шарах 0–10, 10–30 см ґрунту становило відповідно: за систематичного полицевого обробітку –17,8; 15,8 %, систематичного безполицевого – 21,9; 12,1 %, комбінованого –19,7; 13,3 %, тривалого мілкого –20,1; 12,9 %. Із підвищенням доз добрив спостерігалося підвищення розкладу лляної тканини відповідно за систематичної полицевої – 3,7 і 3,6 %, систематичної безполицевої –5,9 і 3,0 %, диференційованої –3,0 і 3,7 % і за тривалої мілкої системи –4,6 і 3,3 %.
Ключові слова: система обробітку, ґрунт, удобрення, біологічна активність, ячмінь.
https://orcid.org/0000-0002-4795-5643
pavlichenko_11_2013.pdf