Ви є тут
Вплив мінерального удобрення ґрунтів на інтенсивність накопичення радіоцезію та важких металів у квітковому пилку соняшнику
У статті наведено результати досліджень щодо впливу мінерального удобрення ґрунтів на інтенсивність накопичення радіоцезію, свинцю та кадмію у квітковому пилку (бджолиному обніжжі) соняшнику, виробленого в умовах Північного Полісся. Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування є одним із головних соціальних завдань сьогодення. Квітковий пилок є рослинною сировиною, з якої бджоли виробляють бджолине обніжжя, пергу та маточне молочко, які мають високопоживні та лікувальні властивості, тому з успіхом використовуються у харчуванні населення та профілактиці низки захворювань. Практика показує, що попит на цю продукцію стрімко зростає, адже вона є джерелом амінокислот, вітамінів, мінеральних речовин та інших біологічно активних речовин. У зв’язку з широким спектром використання цієї продукції в харчуванні населення та медицині виникає потреба у контролі за її якістю та безпекою, особливо у сучасних умовах техногенного навантаження на нектаропилконосні угіддя внаслідок високого рівня хімізації галузі рослинництва.
Метою досліджень було вивчення накопичення радіоцезію, свинцю та кадмію у пилку соняшнику за мінерального удобрення ґрунтів в умовах Північного Полісся.
Встановлено, що найвищий вміст радіоцезію, свинцю та кадмію в квітковому пилку спостерігали за удобрення ґрунтів аміачною селітрою. Зокрема, у квітковому пилку соняшнику за удобрення ґрунтів аміачною селітрою питома активність радіоцезію була вища на 43,8 %, 2,1 раза та 67,7 %; коефіцієнт накопичення на 41,1 %, 2,1 раза, 67,7 %; коефіцієнт небезпеки – на 44,2 %, 2,1 раза, 66,6 % порівняно із суперфосфатом простим, калієм хлористим та сумішшю NPK добрив. Показники концентрації, коефіцієнт накопичення, коефіцієнт небезпеки свинцю у квітковому пилку соняшнику за удобрення ґрунтів аміачною селітрою були вищі у порівнянні із суперфосфатом простим у 2,0; 2,0 і 2,1 раза; калієм хлористим – на 66,6 %, 1,6 раза та 66,6 %; сумішшю NPK добрив – на 76,4; 77,7 та 78,5 %.
Концентрація, коефіцієнт накопичення, коефіцієнт небезпеки кадмію у квітковому пилку соняшнику були вищі за удобрення аміачною селітрою у порівнянні із суперфосфатом простим у 2,2; 2,1 та 2,2 раза, калієм хлористим – на 66,6, 68,4 та 65 %; сумішшю NPK добрив – у 2,0; 2,0 та 2,0 раза.
Ключові слова: радіоцезій, важкі метали, свинець, кадмій, мінеральні добрива, ґрунт, соняшник, квітковий пилок, коефіцієнт накопичення, коефіцієнт небезпеки.
https://orcid.org/0000-0002-4883-2696Посилання:
1. Недашківський В.М., Недашківська Н.В. Оцінка якості продукції бджільництва. Сучасний розвиток технологій тваринництва. Інноваційні підходи в харчових технологіях: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Білоцерківський НАУ, 21 жовт. 2021 р. Біла Церква, 2021. С. 54–56.
2. Бондарчук Л.І., Мусялковська А.О. Мінеральний склад продуктів бджільництва. Пасіка. 2008. № 5. С. 17–19.
3. Павлюк Р.Ю., Чуйко Л.О., Погарська В.В. Вивчення процесів механохімії під час переробки квіткового пилку в полівітамінні дрібнодисперсні порошкоподібні добавки. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2014. Вип. 2. С. 51–62.
4. Monofloral Honeys as a Potential Source of Natural Antioxidants, Minerals and Medicine. Mărgăoan Rodica et al. Antioxidants. 2021. DOI: 10.3390/antiox10071023.
5. Поліщук В.П. Бджільництво: підручник. Київ: Вища школа, 2001. 287 с.
6. Разанов С.Ф., Недашківський В.М., Разанов О.С. Основи технології виробництва продукції бджільництва: навч. посіб. Білоцерківський національний аграрний університет. Вінниця: Нілан, 2018. 195 с.
7. Калініна І.Г., Долгая М.М. Бджолине обніжжя як маркерний показник екологічного стану довкілля. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. 2015. Вип. 17. С. 123–128.
8. Дубін О.М., Василенко О.В. Оцінка якості продукції бджільництва в сучасних екологічних умовах Черкаської області. Вісник Уманського НУС. 2017. № 1. С. 12–17.
9. Разанов С.Ф., Огороднічук Г.М., Коминар М.Ф. Вплив обробітку ґрунту на накопичення цезію-137 в квітковому пилку та в продуктах переробки його медоносною бджолою. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 3 (22). С. 161–173. DOI: 10.37128/2707-5826-2021-3-13.
10. Швець В.В. Інтенсивність забруднення свинцем, кадмієм, цинком і міддю медоносних угідь та білкової продукції бджільництва в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво. 2017. № 5. С. 204–215.
11. Гуцол Г.В., Разанов С.Ф. Вплив органічно-мінеральних добрив на коефіцієнт накопичення цезію-137 та стронцію-90. Зб. наук. пр. другої Всекраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю. 21–23 жовтня 2015 р. Рівне, 2015. С. 50–51.
12. Гуцол Г.В., Куценко М.І. Інтенсивність накопичення Цезію-137 у квітковому пилку кукурудзи за різного рH середовища ґрунтів. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 20. С. 224–233. DOI: 10.37128/2707-5826-2020-17.
13. Гудков І.М. Радіобіологія: підручник. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 504 с.
14. Ландін В.П. Еколого-економічні засади реабілітації радіоактивно забруднених земель Полісся: монографія. Київ: Аграрна наука, 2018. 208 с.
15. Intensity of 137Cs transition into nectar-pollinating plants and beekeeping products during reclamation of radioactively contaminated soils / Razanov S.F. et al. International Journal of Ecosystems and Ecology Science (IJEES). 2022. Vol. 12 (1). P. 291–298. DOI: 10.31407/ijees12.134.
16. Разанов С.Ф., Шевчук В.В., Коминар М.Ф. Накопичення 137Cs у меді, виробленому бджолами з нектару сільськогосподарських медоносів в умовах північного Полісся. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 148–158. DOI: 10.37128/2707-5826-2020-4-13
17. Effect of organosilicone and mineral silicon fertilizers on chemical forms of cadmium and lead in soil and their accumulation in rice / Z. Xiao et al. Envi-ron Pollut. 2021. 283:117107. DOI: 10.1016/j.envpol.2021.117107.
18. Бондарева О.Б., Коноваленко Л.І., Мілігула О.М. Міграція та накопичення свинцю і кадмію у ґрунті і рослинах під впливом добрив. Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 20–23.
19. Zwolak A., Sarzyńska M., Szpyrka E., Stawarchyk K. Sources of Soil Pollution by Heavy Metals and Their Accumulation in Vegetables: a Review. Water Air Soil Pollut. 2019. Vol. 230. 164 p.
20. Гуцол Г.В. Моніторинг забруднення важкими металами ґрунтів сільськогосподарського призначення Лісостепу Правобережного. Slovak international scientific journal. 2020. № 40. С. 12–17.
21. Баранчук Д.Ф., Слепченко М.І. Народицький район. Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. Т. 22. URL: https://esu.com.ua/article-71316.
22. ГОСТ 30178-96. Сировина і продукти харчові. Атомно-абсорбційний метод визначення токсичних елементів. 2010. 10 с.
Завантажити статью:
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 razanov_2_2022.pdf | 441.68 КБ |