Ви є тут

Успадкування стійкості проти збудника борошнистої роси ячменю ярого (Erysiphe graminis f. sp. hordei) в F1 та мінливість у F2 в умовах Правобережного Лісостепу України

Досліджено характер успадкування стійкості проти збудника борошнистої роси (Erysiphe graminis f. sp. hordei) за реципрокних схрещувань генотипів ячменю ярого в F1 і трансгресивну мінливість у популяціях F2. Успадкування ознаки стійкості проти збудника борошнистої роси в F1, за гібридизації генотипів ячменю ярого з відомими генами стійкості у європейських сортів Eunova (mlo11) та Barke (mlo9), які знаходяться в хромосомі 1H, відбувалась за позитивним наддомінуванням, а у сортів Aspen (mlo11) і Adonis (mlo9) – за частковим позитивним домінуванням. Встановлено вплив батьківських пар для гібридизації на показники ступеня фенотипового домінування, гіпотетичний та істинний гетерозис. За стійкістю проти збудника борошнистої роси в F1 спостерігали гетерозис (позитивне наддомінування) у п’яти гібридних комбінацій (hp=1,1–1,9 %): Barke/Бадьорий, Barke/Санктрум, Парнас/Ростенцій, Бадьорий/Barke і Eunova/Звершення. Гіпотетичний гетерозис (Ht) в F1 спостерігали у 13 з 16 гібридів (від +2,8 до +97,6 %). Позитивне значення істинного гетерозису (Htb) в F1 відмічено у 15 гібридів з 16 (від +1,9 до +98,8 %). На успадкування ознаки стійкості проти збудника борошнистої роси у всіх досліджуваних гібридів мала вплив цитоплазма материнської рослини, крім гібрида Eunova/Triangel, де виявлено вплив ядерного апарату. Виявлено гібриди у популяції F2 з високою стійкістю проти збудника борошнистої роси, що перевищували батьківські компоненти, це вказує на значний формотворчий процес та можливість проведення доборів за досліджуваною ознакою. Ступінь позитивної трансгресії становив від 16,0 до 73,0 % у гібридів Aspen/Skarlet, Adonis/ Vanja, Barke/Бадьорий, Barke/Санктрум, Eunova/Triangel і Eunova/Звершення, де за материнську форму залучали високостійкі сорти. Виділено комбінації, у яких частоту трансгресії відмічали у понад 50,0 % рослин, це гібриди: Eunova/Triangel, Barke/Санктрум, Eunova/Звершення, Парнас/ Ростенцій і Barke/Бадьорий.

Ключові слова: ячмінь ярий, стійкість, борошниста роса, комбінації схрещування, успадкування, F1, істинний та гіпотетичний гетерозис, ступінь фенотипового домінування, F2, ступінь і частота трансгресій.

 

Посилання: 
1. Звягінцева А.М., Петренкова В.П. Комбінаційна здатність вихідного матеріалу ячменю ярого за комплексом біологічних ознак в системі діалельних схрещувань. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 102. С. 30–35.
2. Олейніков Є.С. Прогноз розвитку хвороб листя пшениці озимої. Вісник Харківського національного аграрного університету. Фітопатологія та ентомологія. 2017. № 1-2. С. 130–133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vkhnau_ento_2017_1-2_22
3. Бабушкіна Т.В., Петренкова В.П., Голік О.В. Успадкування стійкості до твердої сажки в F1 і F2 гібридів пшениці м’якої ярої. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2015. Вип. 19. С. 13–21.
4. Стійкість до борошнистої роси зразків Triticum Aestivum L. 4th WWSRRN CIMMYT в умовах північно-східного Лісостепу України / Осьмачко О.М. та ін. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 4 . С.74–88. DOI: https:// doi.org/10.36814/pgr.2019.24.06
5. Dreiseitl A. Specifc resistance of barley to powdery mildew, its use and beyond: a concise critical review. Plant Genetics and Genomics. A section of Genes. 2020. Vol. 11(9). 971 p. DOI: https://doi.org/10.3390/genes11090971
6. Resistance to Fusarium head blight in spring barley / Chrpova J. et al. Czech Jour of Genetics and Plant Breeding 2011. Vol. 47 (2). P. 58–63.
7. Васько Н.І., Козаченко М.Р., Звягінцева А.М. Ячмінь: методичні підходи та результати селекції на стійкість до основ-них хвороб та шкідників. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навч. посіб. / за ред. В.В. Кириченка, В.П. Петренкової. Харків. 2012. С. 129–137.
8. Холод С.М., Ільїчов О.Г., Іллічов Ю.Г. Моніторинг стійкості колекційних зразків ячменю ярого до борошнистої роси. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2013. Вип. 17(1). С. 473–477. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpicb_2013_17%281%29_116
9. Заярна О.Ю. Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до сажкових хвороб. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Фітопатологія та ентомологія. 2017. № 1–2. С. 165–168. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Vkhnau_ento_2017_1-2_29
10. Сабадин В.Я. Оценка сортов коллекции ячменя ярового по ценным хозяйственным признакам для селекции в центральной Лесостепи Украины. Генетичні ресурси рослин. 2020. № 26. С. 20–30. DOI: https://doi. org/10.36814/pgr.2020.26.02
11. Кузнецова Т.Е., Шевцов В.М., Васюков П.П. Селекция ярового ячменя на устойчивость к болезням. Эволюция научных технологий в растениеводстве: сб. науч. тр. Тритикале, ячмень, кукуруза. Краснодар, 2004. Т. 2. С. 144–152.
12. Dreiseitl A., Wang J. Virulence and diversity of Blumeria graminis f.sp. hordei in East China. European Journal of Plant Pathology, 01 Apr 2007. 117(4). P. 357–368. DOI: https://doi.org/10.1007/s10658-007-9104-1
13. Лісовий М.П., Кононенко Ю.М. Поліморфізм вірулентності збудника борошнистої роси ячменю в центральному Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2007. № 4. С. 15–18.
14. Genetic Diversity of Blumeria graminis f. sp. hordei in Central Europe and Its Comparison with Australian Population / Komínková E. et al. PLoS One. Published 2016 Nov 22. 2016. 11(11). e0167099. DOI: https://doi. org/10.1371/journal.pone.0167099.
15. Zeybek A. Barley Powdery Mildew (Erysiphe graminis DC F. Sp. Hordei marchal) in the Aegan Region. Turkish Journal Of Field Crops 16. 2011. Р. 39–42 URL: https://dergipark.org.tr/tr/pub/tjfc/issue/17126/179130.
16. Лісовий М.П., Кононенко Ю.М. Історичні етапи розвитку досліджень поліморфізму популяцій збудника борошнистої роси ярого ячменю. Захист і карантин рослин. 2006. Вип. 52. С. 49–63.
17. Сабадин В.Я. Джерела цінних господарських ознак сортів колекції ячменю ярого для селекції у центральному Лісостепу України. Агробіологія. 2019. Вип. (2). С. 33–42. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2019-153- 2-33-42.
18. Селекція ячменю ярого на підвищення продуктивного та адаптивного потенціалу / Гудзенко В.М. та ін. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/selinas_2017_111_7
19. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias. Londrina. 2015. Vol. 36. № 5. P. 2933–2942. DOI: https://doi.org/10.5433/16790359.2015v3 6n5p2933
20. Донцова А.А. Изучение закономерностей наследования хозяйственно-ценных признаков гибридами F1 и F 2 ярового ячменя в условиях Ростовской области. Молодѐжь и наука, 2015. № 1. С. 1–7.
21. Компанець К.В., Козаченко М.Р. Успадкування продуктивності та її структурних елементів у F1 гібридів ячменю ярого. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. С. 43–55.
22. Ниска І.М., Петренкова В.П. Успадкування гібридами F 1 ячменю ярого стійкості до біотичних чинників та окремих елементів продуктивності. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. № 1(71). URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nd_2018_1_25
23. Звягінцева А.М. Селекційно-генетичні особливості стійкості ячменю ярого до комплексу біотичних чинників у східній частині Лісостепу України: дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.05. Харків, 2013. 200 с.
24. Характер развития и наследования полосатой пятнистости листьев ячменя в условиях южного Дагестана / Баташева Б.А. и др. Проблемы развития АПК региона. 2019. № 2 (38) С. 21–24. DOI: https://doi.org/10.15217/ issn2079-0996.2019.2.21
25. Успадкування стійкості до фітопатогенів гібридами пшениці м’якої озимої в умовах зрошення півдня України / Базалій Г.Г. та ін. Аграрні інновації. 2020. № 2. С. 5–11. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.2.1
26. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ / Бабаянц Л. и др. Прага. 1988. 321 с.
27. Методики випробування і застосування пестицидів / Трибель С.О. та ін.; за ред. С.О. Трибеля. К.: Світ, 2001. 448 с.
28. Grifng B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321.
29. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. № 39. 3 p.
30. Matzinger D.F., Mannand T.J., Cockerham C.C. Diallel cross in Nicotiana tabacum. Crop Science. 1962. Vol. 2. Р. 238–286. 31. Fonseca S., Patterson F.L. Hybrid vigor in a seven parent diallel cross in common winter wheat (Triticum aestivum L.). Crop Science. 1968. Vol. 8, № 1. Р. 85–88.
32. Мазер К., Джинкс Д. Биометрическая генетика. М.: Мир, 1985. 463 с.
33. Singh H., Sharma S.N., Sain R.S. Heterosis studies for yield and itscomponents in bread wheat over environments. Hereditas. 2004. Vol. 141. Р. 106–114.
34. Воскресенская Г.С., Шпота В.И. Трангрессия признаков Brassica и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–20.
35. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon sabadyn_1_2021.pdf (8)617.94 КБ