Ви є тут

Урожайність сорго зернового залежно від елементів технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

В Україні вагомою зерновою культурою для виробництва біоетанолу та твердого палива є сорго зернове. За своїми господарсько цінними особливостями, посухостійкістю, високою врожайністю, універсальністю використання воно значно виділяється серед інших зернових культур. Сорго зернове вирощують для використання в харчовій промисловості (основними продуктами перероблення є сорговий крохмаль, глюкозно-фруктозні сиропи, спирт тощо), в кормовиробництві та останнім часом в енергетичній галузі. Отже, дослідження елементів технології вирощування, а саме строків сівби і глибини загортання насіння сорго зернового, є доцільним та перспективним. У статті висвітлено результати досліджень впливу строків сівби та глибини загортання насіння на енергетичну продуктивність посівів сорго зернового сортів Дніпровський 39 і Вінець в умовах Правобережного Лісостепу України. Мета досліджень – дослідити вплив строків сівби та глибини загортання насіння сорго зернового на врожайність культури та вихід біопалива в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили впродовж 2016–2020 років в умовах Білоцерківської ДСС Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. Встановлено, що найбільшу врожайність культури отримано за сівби насіння сорго зернового у І декаді травня і глибини загортання 4–6 см. За таких умов урожайність зерна у сорту Дніпровський 39 становила 7,1–7,4 т/га, у сорту Вінець – 6,3–6,7 т/га; врожайність біомаси у сорту Дніпровський 39 становила 40,2–44,4 т/га, у сорту Вінець – 37,3–39,5 т/га. Найбільший вихід біоетанолу отримано за сівби насіння сорго зернового у І декаді травня та за глибини загортання насіння 4–6 см. Вирощування сорту Дніпровський 39 дає змогу отримати 2,37–2,47 т/га біоетанолу, сорту Вінець – 2,08–2,21 т/га. Вихід твердого біопалива на цьому варіанті досліду був також найбільшим і становив 9,29–10,26 т/га у сорту Дніпровський 39 та 8,62–9,12 т/га у сорту Вінець. Загальний вихід енергії з отриманого біопалива у сорту Дніпровський 39 дорівнював 210,66–228,98 ГДж/га, у сорту Вінець – 192,37–203,95 ГДж/га.

Ключові слова: сорго зернове, сорти, строки сівби, глибина загортання насіння, енергетична продуктивність.

 

Посилання: 
1. Пришляк Н.В., Токарчук Д.М., Паламаренко Я.В. Забезпечення енергетичної та екологічної безпеки держави за рахунок біопалива з біоенергетичних культур і відходів. Вінниця: Консоль, 2019. 248 с.
2. Кюрчев В.М., Дідур В.А, Грачова Л.І. Альтернативне паливо для енергетики АПК: посібник / за ред. В.А. Дідура. К.: Аграрна освіта, 2012. 416 с.
3. Калетнік Г.М., Токарчук Д.М., Скорук О.П. Організація і економіка використання біоресурсів: підручник: 2-ге видання, перероблене і доповнене. Вінниця: Друк, 2020. 372 с.
4. Калетник Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні: монографія. К.: Аграрна наука, 2008. 464 с.
5. Корчемний М.О., Федорейко В.С., Щербань В.В. Енергозбереження в агропромисловому комплексі. Тернопіль: Підручники та посібники, 2001. 984 с.
6. Ресурсосберегающая технология производства зернового сорго / Горбунов В.С. и др. М.: Росинформагротех, 2012. 40 с.
7. Горпиниченко С.И., Ковтунов В.В. Перспективы производства биоэтанола из сорго. Зерновое хозяйство России. 2009. № 4. С. 27–33.
8. Origin of domesticated sorghum and its early difusion to India and China / Kimber C. T. et. al. Sorghum Origin, History, Technology and Production. John Wiley & Sons, New York, NY, USA. 2003. P. 3–98.
9. Millet grains: nutritional quality, processing, and potential health benefts / Saleh A. S. M. et. al. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. 2013. Vol. 12, Issue 3. P. 281–295.
10. Recent advances in sorghum bio fortifcation research / Kumar A.A. et. al. Plant Breeding Review. 2015. Vol. 39. URL: https://doi.org/10.1002/9781119107743.ch3 11. Соргові культури: технологія, використання, гібриди та сорти / Черенков А.В. та ін. Інститут сільського господарства степової зони НААН України. Дніпропетровськ. 2011. 60 с.
12. Культура стратегічного значення. Сучасні аграрні технології. 2012. № 8–9. С. 14–26.
13. Самойленко А., Шевченко Т. Технологія вирощування сорго. Агроексперт. 2009. № 5. С. 14–16.
14. Шепель Н.А. Сорго – интенсивная культура. Симферополь: Таврия, 1989. 192 с.
15. Шекун Г.М. Культура сорго в СССР и её биологические особенности. Москва: Колос, 1964. 139 с.
16. Верблюд степу – сорго / Драненко І. і ін. Одеса, Маяк, 1966. 70 с.
17. Ионова Л.П. Влияние густоты стояния на накопление сахаров в соке стеблей сахарного сорго в условиях Аридной зоны. Успехи современного естествознания. 2011. № 5. С. 82–84.
18. Исаков Я.И. Сорго. М.: Россельхозиздат, 1982. 134 с.
19. Кадралиев Д.С. Подбор сортов сорго при орошении. Ресурсосберегающие основы орошаемого земледелия. Астрахань, 2003. С. 78–86.
20. Методичні рекомендації з вирощування сорго зернового як сировини для харчової промисловості та виробництва біопалива / Роїк М.В. та ін. К.: Компринт, 2020. 21 с.
21. Калетнік Г.М., Пришляк В.М. Біопалива: ефективність їх виробництва та споживання в АПК України: навч. посібник. К: Аграрна наука, 2010. 327 с.
22. Кух М.В., Яланський О.В. Перспективи вирощування сорго зернового в умовах південно-західної частини Лісостепу України: збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2011. Вип. 19. С. 112–116. 23. Пащенко Ю. Перспективи вирощування сорго. Агроперспектива. 2009. №12. С. 57–60.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon pravdiva_1_2021.pdf447.93 КБ