Ви є тут

Тривалість вегетації та продуктивність сортів квасолі звичайної в умовах південної частини Лісостепу західного

Промислове вирощування квасолі обумовлене економічною та агрономічною привабливістю цієї культури. Водночас серед основних складових технології, які визначають зростання ефективності виробництва квасолі, велике значення має підбір сортів. Максимальний рівень реалізації потенціалу сортів значною мірою залежить від тривалості міжфазних та вегетаційного періодів квасолі звичайної. Метою досліджень було вивчення тривалості вегетаційного періоду та зернової продуктивності квасолі звичайної залежно від сортових особливостей та інокуляції насіння. За результатами досліджень встановлено, що на контролі (сорт квасолі Буковинка без інокуляції насіння) тривалість вегетаційного періоду становила 87 діб. Коротшим вегетаційний період був у сортів Галактика та Славія – 80 та 84 доби відповідно. Довшим, порівнюючи з контрольним сортом Буковинка, був вегетаційний період у сортів Ната та Отрада – 89 та 92 доби відповідно. А найдовший вегетаційний період на контрольному варіанті удобрення був у сорту Рось – 94 доби. Інокуляція насіння Ризоактивом подовжувала тривалість вегетаційного періоду сорту квасолі Славія на одну добу, Буковинка, Рось, Ната – на дві доби, Отрада – на три доби. Урожайність – найбільш важлива властивість сорту. У дослідженнях урожайність квасолі зростає від 0,65 до 2,87 т/га залежно від погодних умов року вирощування, сортових особливостей та передпосівної інокуляції насіння. Вищий приріст врожайності зерна від інокуляції насіння одержали у більш сприятливому за зволоженням 2018 році. Так, найбільший приріст урожайності зерна від використання Ризоактиву забезпечили сорти Галактика (0,14 т/га, або 5,7 %), Рось (0,15 т/га, або 5,5 %) та Отрада (0,22 т/га, або 7,7 %). В середньому за результатами проведених у 2018–2020 рр. досліджень встановлено, що інокуляція насіння квасолі Ризоактивом залежно від сорту забезпечила приріст врожайності зерна від 2,4 до 6,7 %. За три роки досліджень максимальний рівень урожайності насіння був у сорту Отрада – 2,60 т/га, дещо нижчий у сорту Ната – 2,50 т/га та Рось – 2,40 т/га за оброблення насіння бактеріальним препаратом Ризоактив.

Ключові слова: квасоля звичайна, сорт, вегетаційний період, Ризоактив, урожайність зерна.

 

Посилання: 
1. Маслак О. Привабливість квасолі. Агробізнес сьогодні. № 9 (304), 2015. URL: http://www.agro–business.com. ua/ekonomichnyi–gektar/3047–pryvablyvist–kvasoli.html.
2. Чинчик О.С., Оліфірович С.Й. Сорти квасолі звичайної та тривалість їх вегетації в умовах Лісостепу західного. Рослинництво ХХІ століття: виклики та інновації. До 120-ти річчя кафедри рослинництва НУБІП України: тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 23–26 вересня 2019 р. С. 78–80.
3. Оліфірович В.О., Оліфірович С.Й., Осадчук В.Д. Промислова квасоля. The Ukrainian Farmer. 2018. № 3 (99). С. 132–135.
4. Доктор Н.М., Новицька Н.В., Бровкін В.В. Вплив інокуляції насіння та удобрення на продуктивність квасолі звичайної. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. Том 10, № 2. С. 22–28. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/ agr2019.02.022 5. Шкатула Ю.М., Краєвська Л.С. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності квасолі. Сільське господарство та лісівництво. Вінниця, 2016. Вип. 4. С. 231–239.
6. Галан М.С., Калагурка О.Б., Гук Р.М. Склад колекції квасолі в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 58 (ІІ). С. 41–47. DOI: http://doi.org/10.32636/01308521
7. Лехман А.А. Тривалість веґетаційного періоду сортозразків квасолі в умовах Правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. Міжвідом. тем. наук. зб. 2011. Вип. 70. С. 38–41.
8. Силенко С.І. Вихідний матеріал квасолі звичайної для створення ранньостиглих сортів. Селекція і насінництво. 2010. Вип. 98. С. 116–125.
9. Силенко С.І. Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України: дис. ... канд. с.-г. наук: 06.01.05. Харків, 2009. 200 с.
10. Корнієнко С.І., Горова Т.К., Сайко О.Ю. Статистичні показники формування фаз вегетаційного періоду квасолі звичайної в адаптивній селекції. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 17. С. 104–109.
11. Корнієнко С.І., Горова Т.К., Сайко О.Ю. Статистична характеристика тривалості фаз вегетаційного періоду квасолі звичайної в селекції на адаптивність. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 64–69.
12. Пороховник І. Особливості формування фенологічних фаз розвитку квасолі звичайної в умовах Лісостепу правобережного. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. 2017. Вип. 21. С. 282–286. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttar_2017_21_37.
13. Овчарук В.І., Овчарук О.В., Білик Т.Л. Фенологічні фази росту і розвитку рослин квасолі звичайної та їх тривалість в умовах Західного Лісостепу: зб. наук. праць Уманського національного університету садівництва. 2013. Вип. 83, Ч. 1. С. 34–38. URL: https://journal. udau.edu.ua/ua/arxv-nomerv/2013/vipusk-83/fenologchnfazi-rostu-rozvitku-roslin-kvasol-zvichajno-ta-x-trivalst-vumovax-zaxdnogo-lsostepu.html.
14. Новицька Н.В., Мартинов О.М., Доктор Н.М. Вегетація квасолі під впливом передпосівної інокуляції насіння та удобрення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 45–48. DOI: https://doi. org/10.31210/visnyk
15. Мовчан К.І. Вплив способу сівби та густоти рослин на тривалість міжфазних періодів і урожайність квасолі звичайної в умовах правобережного Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 96–100.
16. Мазур О.В., Пороховник І.І. Селекція квасолі звичайної на ранньостиглість і зернову продуктивність. Сільське господарство та лісівництво. 2016. № 4. С. 118–124.
17. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. К.: Алефа, 2000. 100 с.
18. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. / Е.Р. Ермантраут та ін. Житомир: ЖНАЕУ, 2010. 124 с.
19. Овчарук О.В. Особливості формування врожаю квасолі залежно від строків сівби і сорту в умовах південної частини західного Лісостепу України: зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2006. Вип. 14. С. 129–131.
20. Чинчик О.С. Тривалість міжфазних періодів, густота і урожайність сортів квасолі звичайної залежно від удобрення в умовах південної частини західного Лісостепу. Вісник Степу: наук. зб.: Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва України: матер. ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спец., 24–25 березня 2016 р. Кіровоград : КОД, 2016. Вип. 13. C. 86–89.
21. Стаканов Ф.С. Фасоль. Кишинев: Штииница, 1986. 195 с.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon chinchik_1_2021.pdf406.13 КБ