З огляду на кліматичні зміни та часті посухи актуальним є пошук способів підвищення виживаності Rhizobium leguminosarum у навколонасіннєвій зоні за передпосівної інокуляції насіння, що забезпечить формування стійкішого бобово-ризобіального симбіозу. Досліджено вплив полісахаридно-білкового комплексу (ПБК) на ефективність бактеризації насіння активними штамами R. leguminosarum в умовах недостатнього зволоження. Порівняно збереженість бульбочкових бактерій після бактеризації та оцінено її вплив на розвиток рослин і азотфіксувальну активність за оптимального (60 % повної вологоємності, ПВ) та низького (30 % ПВ) зволоження. Метою дослідження було визначення виживаності бульбочкових бактерій у навколонасіннєвій зоні та оцінка впливу бактеризації насіння гороху (Pisum sativum L.) з ПБК на утворення й масу бульбочок, азотфіксацію та початковий ріст рослин за штучної посухи. Використані методи: мікробіологічні, фізіологічні, хроматографічні та статистичні. Отримані дані показали, що бактеризація гороху сорту Царевич активними штамами R. leguminosarum позитивно впливає на ріст рослин. Виявлено залежність збереження бактерій у навколонасіннєвій зоні від рівня зволоження та штаму інокулянта. За поєднання бактеризації з ПБК виживаність бактерій була вищою, що супроводжувалося більшою масою бульбочок і вищою азотфіксацією. Встановлено, що всі показники функціонування симбіозу R. leguminosarum–Pisum sativum за посухи знижувалися порівняно з оптимальними умовами. Найефективнішою була інокуляція насіння гороху сорту Царевич штамом R. leguminosarum Г222 у поєднанні з ПБК, яка забезпечила найбільше збільшення кількості й маси бульбочок, а також високі показники азотфіксації як за оптимального, так і недостатнього зволоження.

Ключові слова: Rhizobium leguminosarum, біологічна азотфіксація, бобово-ризобіальний симбіоз, штучна посуха, полісахаридно-білковий комплекс (ПБК).