Визначено агротехнічні та біологічні заходи регулювання і контролювання фітопатогенів та їх вплив на кількісні показники врожаю пшениці озимої за органічного вирощування. Встановлено, що обробка посівного матеріалу пшениці озимої хімічним препаратом Вітавакс дозволила отримати приріст врожаю на рівні 10 %, обробка насіння ультраконцентрованим органічним добривом Amineon, а також варіант з комбінацією хімічного препарату та біологічного добрива сприяли приросту врожаю пшениці озимої на рівні 12,5 %. Зокрема, маса 1000 насінин пшениці озимої на варіантах з обробкою була на 9-11 % більше, ніж на контрольному варіанті (без обробки). За відсутності будь-яких варіантів передпосівної обробки насіння розвиток твердої сажки (Tilletia caries Tul.) в посівах пшениці озимої спричиняє заспореність зерна на рівні 31 250,0 шт. спор/насінину, що у 2,6 рази вище, ніж на варіанті з обробкою органічним добривом Amineon, та у 5,3 рази вище, ніж на варіанті з хімічним препаратом Вітавакс. Найкращі результати отримано у варіанті з комбінацією хімічного препарату та біологічного добрива, де визначено заспореність зерна у кількості, що у 10 разів менше, ніж у варіанті без обробки (контроль). Обґрунтовано проведення заходів з контролювання та регулювання фітопатогенного стану органічних посівів пшениці озимої, що поєднують застосування біологічних засобів захисту рослин з агротехнічними прийомами. Найвищою шкодочинністю серед грибкових захворювань пшениці озимої характеризується тверда сажка. Недоотримання врожаю пшениці озимої через ураження посівів патогеном становило 10,0‒12,5 %. Передпосівна обробка насіння пшениці озимої зменшує заспореність зерна Tilletia caries Tul. у 2,6‒10,0 разів порівняно з контролем залежно від варіанта обробки. Проведення заходів з контролювання та регулювання фітопатогенного стану посівів є передумовою отримання максимально можливих врожаїв пшениці озимої високої якості.

Ключові слова: патоген, заспореність, тверда сажка, посівний матеріал, фунгіцидна дія.