За масштабами радіоактивного забруднення Житомирська область є одним з найбільш постраждалих регіонів внаслідок аварії на ЧАЕС. Через високу щільність забруднення радіонуклідами, з господарського користування було виведено понад 70 тис. га земель. За оцінкою науковців, певне покращення радіологічного стану відбулось у поставарійний період завдяки вжитим контрзаходам, спрямованих на мінімізацію наслідків аварії, а також за природних процесів фізичного напіврозпаду радіонуклідів. Проте, з початком ведення бойових дій екологічна ситуація в зоні радіоактивного забруднення значно загострилась. Воєнні дії російської армії за понад місяць окупації зони відчуження Чорнобильської АЕС, зумовили підвищення рівня радіаційного фону та створили додатковий радіаційний вплив на природні екосистеми цього регіону. Для оцінки радіологічного стану ґрунтів проведено визначення щільності їх забруднення штучними та природними радіонуклідами в місцях обстрілів населених пунктів Народицької територіальної громади. За результатами проведених досліджень встановлено, що щільність забруднення ґрунтового покриву 137Cs в межах Народицької ОТГ становить – 4,07−484,70 кБк/м2 (0,11−13,10 Кі/км2 ), 90Sr – 0,44−8,10 кБк/м2 (0,012−0,219 Кі/км2 ). Найвищий рівень забруднення цезієм та стронцієм спостерігається в межах с. Кліщіївка. Рівень вмісту природних радіонуклідів у межах досліджуваних населених пунктів становить: 40К –12,95−118,03 кБк/м2 ; 232Th – 1,92–5,22 кБк/м2 ; 226Ra – 2,00−11,47 кБк/м2 . Встановлено, що зі збільшенням відстані від місця обстрілу, щільність забруднення ґрунту радіонуклідами (137Cs, 90Sr, 40К, 232Th) збільшується, досягаючи максимальних значень у зразках, відібраних у радіусі 50 м від місця утворення вирви. Протилежну залежність спостерігали стосовно 226Rа, максимальну щільність якого зафіксовано безпосередньо у місці утворення вирви.

Ключові слова: радіологічний стан ґрунтів, природні та штучні радіонукліди, цезій, стронцій, калій, торій, радій, щільність забруднення.