Ви є тут
Продуктивність і економічна ефективність вирощування насаджень груші за оптимізованого удобрення
Завантажити статтю (PDF):
Анотація:
Сучасні технології вирощування насаджень зерняткових культур передбачають високу ефективність виробництва продукції плодівництва за оптимізації мінерального живлення дерев. Досліджено підвищення врожайності та економічної ефективності плодів за оптимізованого удобрення дерев груші в повторно вирощуваному незрошуваному насадженні. Розглянуто результати досліджень впливу оптимізованого удобрення на урожайність, якість плодів і економічну ефективність вирощування груші за повторно вирощуваних дерев сортів Конференція та Основ’янська (на вегетативній айва А підщепі) в різні вікові періоди росту та плодоношення. Норми азотних і калійних добрив розраховано за результатами агрохімічних аналізів ґрунту в таких кількостях, щоб компенсувати нестачу N–NO3 (за нітрифікаційною здатністю ґрунту) та доступних для живлення рослин форм К2О і довести їх уміст до оптимальних рівнів, встановлених дослідженнями для яблуні та рекомендованих для груші. Встановлено, що найвищу врожайність дерев дослідних сортів груші Конференція й Основ’янська забезпечує удобрення з додатковим внесенням азотного і азотно-калійного добрив (фон+N30, фон+N30К30), відповідно, на 27,2 і 36,7, 29,8 і 36,1 % більше, ніж урожай з неудобрюваних дерев, і на 0,6 і 2,6, 4,7 і 4,2 % – з удобрюваних за щорічного внесення N90Р60К90 (виробничий контроль), де було менш збалансоване співвідношення азоту, фосфору та калію у живленні рослин, хоч сумарна кількість добрив більша. Удобрення є провідним чинником у формуванні прибутковості агроценозу груші. Використання різних сортів і способів внесення добрив у насадженнях груші впливає на економічні показники виробництва плодів у різні вікові періоди росту та плодоношення.
Ключові слова: груша, сорти, удобрення, урожайність, товарна якість, прибуток, рентабельність.
Посилання:
1. Effects of different long-term fertilization patterns on Fuji apple yield, quality, and soil fertility on Weibei Dryland, Shaanxi Province of Northwest China / Zhao ZP et al. Ying Yong Sheng Tai Xue Bao. 2013 Nov; 24(11):3091-8.
2. Wang Na, Joost Wolf, Zhang Fu-suo. Towards sustainable intensifcation of apple production in China – Yield gaps and nutrient use efciency in apple farming systems. Journal of Integrative Agriculture 2016, 15(4). Р. 716–725
3. Копитко П.Г. Грунтові умови і продуктивність насаджень яблуні. Науковий Вісник НУБіП. 2012. Вип. 180. С. 200–209.
4. Копитко П.Г., Петренко С.О., Слюсаренко В.С. Урожайність і якість плодів груші за вирощування на різних фонах удобрення та позакореневого підживлення. Вісник УНУС. 2018. №1. С. 72-77. DOI: 10.31395/2310- 0478-2018-1-72-77
5. Копитко П.Г. Яковенко Р.В. Ґрунтові умови та врожайність повторно вирощуваного яблуневого саду за довготривалого удобрення. Зб. наук. праць УНУС. 2021. № 98. С. 34-47. DOI: 10.31395/2415-8240-2021-98-1-34-47
6. Wawrzynczczak Р., Wojcik Р. Nawozenie doglebowe. Sad. 2012. №3. Р. 60–65.
7. He pear tree response to phosphorus and potassium fertilization / Brunetto G. et al. Solos e Nutrição. Rev. Bras. 2015. 37 (2). DOI: 10.1590/0100-2945-027/14
8. Productivity of Pear Plantings Depending on the Content of Main Macroelemants (n, p, k) in the Soil after Optimized Fertilization / Yakovenko R.V. et al. Indian Journal of Agricultural Research. 2020. Vol. 54. Р. 77–82. DOI: 10.18805/IJARe.A-454.
9. Potassium fertilization effects on quality, economics, and yield in a pear orchard / Sete P.B. et al. Agronomy Journal. 2020. Vol. 112. DOI: 10.1002/agj2.20235
10. Jadczuk-Tobjasz E., Zygmuntowska K. Reakcja gruszy na zróżnicowane nawożenie potasem w zależności od odmiany, podkładki i nawadniania. W Czynniki wpływające na plonowanie i jakośćowoców roślin sadowniczych. 2008. Р. 147–168. 11. Sosna I. Wpływ dwóch klonów pigwy oraz dwóch sposobów prowadzenia drzew na wzrost i owocowanie kilku odmian gruszy. Zesz. Nauk. Inst. Sadow. Kwiac. 2000. № 8. Р. 209–216.
12. Нестерчук Ю.О., Тупчій О.С. Економічне обґрунтування інноваційно-інтенсивних систем ведення садівництва. Зб. наук. праць УНУС. Умань. 2015. Вип. 87. Ч. 2: Економіка. С. 96–106.
13. Рульєв В.А. Ефективність промислового саду. Сад, виноград і вино України. № 1–2. 2005. С. 16–18.
14. Мельник В.І., Погріщук Г.Б. Економічне зростання садівництва України в контексті інноваційного розвитку. Науковий вісник Полісся. Том. 2. № 1(13). 2018. С. 8–15.
15. Features of Formation of Organizational-Integrative Processes In Horticulture. Proceedings of the 35th International Business Information Management Association Conference «Education Excellence and Innovation Management: A 2025 Vision to Sustain Economic Development during Global Challenges» / Sokoliuk S. et al. 1–2 April 2020. Seville, Spain. Р. 14259–14266
16. Мельник О.В. Інтенсивний сад: закладання і догляд. Новини садівництва. Ч. 1. №3. 2017. С. 4–8. 17. Уланчук В.С., Жарун О.В., Тупчій О.В. Економічна суть інтенсифікації садівництва. Національна економіка. Інтелект ХХІ. № 2. 2020. С. 109-113. DOI: 10.32782/2415-8801/2020-2.21
18. Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. Київ. 1996. 95 с.
19. Основи наукових досліджень в агрономії / В.О. Єщенко та ін. Вінниця. 2014. 332 с.
20. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, сортів, інвестицій в основний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві / за ред. О.М. Шестопаля. К. 2006. 140 с.
Випуск:
https://orcid.org/0000-0001-7263-7092