Ви є тут
Продукційний процес гороху посівного (Pisum sativum L.) за дії Ризогуміну та біостимуляторів в умовах Південного Степу України
Одним з небажаних наслідків інтенсифікації агровиробництва є погіршення родючості ґрунтів, послаблення резистентності культур. Застосування комплексів мікробіологічних препаратів та біостимуляторів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур стимулює ростові процеси, оптимізує мінеральне живлення, збільшує врожайність у несприятливих умовах. Метою роботи було з’ясування особливостей окремого і сумісного впливу мікробіологічного препарату Ризогумін та біостимуляторів (Стимпо, Регоплант) на ріст, розвиток, фотоасиміляційний апарат та процеси формування врожайності гороху посівного сорту Девіз в умовах Південного Степу України. Під час досліду підраховували кількість кореневих бульбочок, визначали індекс листкової поверхні, вміст хлорофілу, розраховували чисту продуктивність фотосинтезу. Проводили облік елементів структури біологічної врожайності посівів гороху. Виявлено, що за сумісного застосування Ризогуміну з біостимуляторами (Стимпо, Регоплант) зростала чисельність кореневих бульбочок на рослинах гороху на різних фазах вегетації. Досліджувані препарати збільшили індекс листкової поверхні посівів гороху максимально в 1,5 раза впродовж вегетативного росту та в 1,6 раза в період генеративного розвитку. Сумісне застосування Ризогуміну з біостимуляторами дало змогу сформувати більшу площу листкової поверхні рослин гороху, ніж за роздільного застосування. У разі сумісної дії біостимулятору Стимпо з Ризогуміном чиста продуктивність фотосинтезу в періоді 5–6 прилистків–бутонізація перевищувала на 21–27 %, та у фазах цвітіння–бобоутворення перевищувала на 7–14 % показник кращого варіанта за роздільного застосування препаратів. Використання Ризогуміну, Стимпо та Регопланту сприяло збільшенню кількості бобів на рослинах на 22, 4 та 11 % відповідно та порівняно з контролем. Отримана біологічна врожайність гороху за сумісного застосування Ризогуміну зі Стимпо перевищувала на 12–14 %, а Ризогуміну з Регоплантом – на 6–11 %, порівнюючи з врожайністю варіантів посівів гороху, де окремо використовували досліджувані препарати. Отримані дані підтверджують перспективність подальшого дослідження продукційних процесів посівів гороху за дії біопрепаратів.
Ключові слова: горох посівний, біостимулятор, Ризогумін, Регоплант, Стимпо, фотоасиміляційний апарат, урожайність.
https://orcid.org/0000-0002-9398-447XПосилання:
1. Січкар В.І. Стан і перспективи розвитку виробництва зернобобових культур у світі та Україні. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2015. Вип. 26 (66). С. 9–20. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2... fle_name=PDF/Znpsgi_2015_26_3.pdf
2. Петриченко В.Ф., Коць С.Я. Симбіотичні системи у сучасному сільськогосподарському виробництві. Вісник НАН України. 2014, № 3. С. 57–66. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/69186/08-Petrychenk...
3. Моргун В.В., Коць С.Я. Симбіотична азотфіксація та її значення в азотному живленні рослин: стан і перспективи досліджень. Физиология и биохимия культ. растений. 2008. Т. 40, № 3. С. 187–205.
4. Биологическая фиксация азота: бобово-ризобиальньїй симбиоз: и 4 т. / Коць С.Я. и др. Киев: Логос, 2010. Т. 1. 508 с.
5. Остапчук М.О., Поліщук І.С., Мазур В.А. Мікробіологічні препарати – складова органічного землеробства. Землеробство: збірник наукових праць ВНАУ. №7 (47). 2011. С. 11–16. URL: http:// repository.vsau.org/getfle.php/3703.pdf
6. Chen W.F. Usage of rhizobial inoculants in agriculture. Ecology and Evolution of Rhizobia. Springer, Singapore, 2019. P. 221–247. DOI: 10.1007/978-981-32-9555-1_10.
7. Application of bacterial biostimulants in promoting growth and disease prevention in crop plants / Pal G. et al. Biostimulants for Crops from Seed Germination to Plant Development. Academic Press, 2021. P. 393–410. DOI: 10.1016/B978-0-12-823048- 0.00003-4.
8. Plant growth-promoting rhizobacteria: context, mechanisms of action, and roadmap to commercialization of biostimulants for sustainable agriculture / Backer R. et. al. Frontiers in plant science. 2018. Vol. 9. 1473 p. DOI: 10.3389/fpls.2018.01473.
9. Біометричні показники нуту звичайного (Cicer arietinum L.) сорту Скарб за впливу мікробіологічних препаратів / Пида С.В. та ін. Ternopil bioscience. 2021. С. 101–104. URL: http://dspace. tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/23481/1/Pyda_ Motruk_Moskaliuk_Tryhuba.pdf
10. Процеси водообміну в люпину білого та люпину білого та люпину жовтого за впливу регуляторів росту рослин / Пида С.В. та ін. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Біологія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 2017. № 2 (69). С. 100–104. URL: http://www.irbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21C OM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_fle_name=PDF/ NZTNPU_2017_2_19.pdf
11. Ефективність інокуляції насіння сої в умовах північно-східного лісостепу України / Протасов Д.М. та ін. Honcharivski Chytannya: Proceedings of the International Scientifc and Practical Conference Sumy National Agrarian University. С. 101–103. URL: http://repo.snau.edu.ua/bitstream/123456789/8919/1/ Гончарівські%20читання_2021.pdf#page=101
12. Шерстобоєва О.В., Вага Л.І. Вплив системи удобрення на біологічну активність штамів азотобактера з ґрунту агрофітоценозу пшениці озимої. Збалансоване природокористування. 2012. Вип. 1. С. 79–83. URL: http://natureus.org.ua/archive/2012/Збалансоване_природокористування_№_1_2012.pdf
13. Рокитянський А.Б. Вплив сумісного застосування гербіцидів різного класу небезпечності та біопрепарату Азотофіт-Р на чисельність фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у чорноземі опідзоленому. Відновлення біотичного потенціалу агроекосистем: матеріали ІІ Міжнародної конференції. Дніпро. 2015. С. 166–169. http://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/12345 6789/11046/1/%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B8 %D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0 %B8%D0%B9-%20%D0%90%D0%B7%D0%BE%D1 %82%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%82.PDF
14. Волкогон В.В., Сальник В.П. Значення регуляторів росту рослин у формуванні активних азотфіксувальних симбіозів та асоціацій. Физиология и биохимия культ. растений. 2005. Т. 37, № 3. С. 187–197. URL: http://www.frg.org.ua/en/journal/ archive.htm
15. Карпенко В.П., Івасюк Ю.І., Притуляк Р.М. Функціональна активність листкового апарату сої за дії біологічних і хімічних препаратів. Біологічні студії. 2017. Т. 11 (3–4). С. 22–23. DOI: 10.30970/ sbi.1103.
16. Influence of Plant Growth Regulators on Physiological Traits under Salinity Stress in Constrasting Rice Varieties (Oryza sativa L.) / Kanmani Е. et al. International journal of current microbiology and applied sciences. 2017. Vol. 6 (5). P. 1654–1661. DOI: 10.20546/ijcmas.2017.605.108.
17. Features of the anatomical structure of the autonomic organs and flax oil yield (Linum usitatissimum L.) at applications growth stimulants / Khodanitska, О.О. et al. Science Rise: Biological Science. 2019. Vol. 4(20). P. 35–40. DOI: 10.15587/2519-8025.2019.1883178.
18. Колесніков М.О., Пономаренко С.П. Вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на продуктивність ячменю ярого. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2016. №1 (124). С. 82–87. DOI: 10.33245/2310-9270.
19. Колесніков М.О., Пащенко Ю.П. Дія біостимуляторів та мікробіологічних препаратів на формування кореневих бульбочок Pisum sativum L. в умовах південного степу України. Розвиток аграрної галузі та впровадження наукових досліджень у виробництво: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв: МНАУ, 2019. С. 26–27. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/ bitstream/123456789/8632/1/2.pdf
20. Ефективність застосування мікробіологічних препаратів Ризобофіт та Ризогумін за біометричними показниками бобів (Faba bona Medic) / Пида С.В. та ін. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2021. № 1. С. 115–121. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-163-1-115-121.
21. Dubey A., Kumar A., Khan M.L. Role of biostimulants for enhancing abiotic stress tolerance in Fabaceae plants. The Plant Family Fabaceae. Springer, Singapore, 2020. P. 223–236. DOI: 10.1007/978-981- 15-4752-2_8.
22. Колесніков М.О., Пономаренко С.П., Пащенко Ю.П. Вплив біостимуляторів та мікробіологічного препарату на продукційний процес гороху посівного (Pisum Sativum L.) в умовах сухого степу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2020. №1. С. 57–66. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-57-66.
23. Microbial Biostimulants as Response to Modern Agriculture Needs: Composition, Role and Application of These Innovative Products. Plants / Castiglione A.M. et al. 2021. Vol. 10, 1533 p. DOI: 10.3390/plants10081533.
24. Біопрепарати на основі бульбочкових бактерій для підвищення урожайності бобових культур / Волкогон В.В. та ін. Посібник українського хлібороба. 2008. С. 118–119. URL: http://www.yuriev.com. ua/index.php?option=com_content&view=article&id= 57&Itemid=31〈=ua
25. Пономаренко С.П., Грицаєнко З.М., Бабаянц О.В. Біорегулятори рослин. Рекомендації по застосуванню. К.: МНТЦ «Агробіотех». 2015. 35 с.
26. Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В.О. та ін. Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К», 2014. 332 с.
27. Tao K., Kelly S., Radutoiu S. Microbial associations enabling nitrogen acquisition in plants. Current opinion in microbiology. 2019. Vol. 49. P. 83– 89. DOI: 10.1016/j.mib.2019.10.005
28. Bulgari R, Cocetta G, Trivellini A. Biostimulants and crop responses: a review. Biol Agric Hortic. 2015. Vol. 31. P.1–17. DOI: 10.1080/01448765.2014.964649.
29. Implementing plant biostimulants and biocontrol strategies in the agroecological management of cultivated ecosystems / Le Mire G. et al. A review. Biotechnol. Agron. Soc. Environ. 2016. Vol. 20. P. 299–313. DOI: 10.25518/1780-4507.12717.
30. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі і її вирішення в Україні. Физиология и биохим. культ. раст. 2002. Т. 34, № 5. С. 371–375. URL: http://www.frg.org.ua/en/ journal/archive.htm
Завантажити статью:
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 kolesnikov_2022-1-24-35.pdf | 702.86 КБ |