Ви є тут

Головна » 2024 » АГРОБІОЛОГІЯ №1 2024

Поширення та видовий склад Fusarium Link на сортах пшениці м’якої озимої у Центральному Лісостепу України

Перспективним завданням селекції є створення сортів пшениці м’якої озимої з груповою стійкістю до хвороб. Успіх у вирішенні цих питань, здебільшого, залежить від ефективності генетичного поліпшення сортів пшениці. Рівень забруднення агрофітоценозів збудниками роду Fusarium Link має глобальний прояв. Основними складовими методології створення вихідного матеріалу є регулярний моніторинг патогенного комплексу, морфофізіологічних властивостей рослин та популяцій особливо небезпечних видів збудників, об’єктивність оцінки імунологічних властивостей сортів, встановлення взаємовідносин у системі рослина-господар – патоген, виявлення і відбір високоефективних, адаптованих до зональних умов джерел та донорів пшениці мʼякої озимої. Наведено результати вивчення поширеності збудників фузаріозу зерна і видового складу грибів роду Fusarium Link на 23 сортах пшениці м’якої озимої з різних селекційних центрів України (Досконала, Приваблива, Столична, Фермерка, Мрія, Поверна, Турунчук, Звитяга, Косовиця, Вікторія, Безмежна, Водограй, Миролюбива, Полісянка, Волошкова, Чорнява, Циганка, Благо, Овідій), та селекційних ліній (джерел стійкості) – Миронівська ранньостигла/ CATALON, MV 20-88/Смуглянка, BILINMEVEN 49/Наталка, Донской простор/Славна, (Мікон/ALMA)/Легенда Миронівська. Для ідентифікації видів Fusarium Link у лабораторних умовах здійснювали фітопатологічний аналіз зерна пшениці мʼякої озимої. Високий відсоток здорового зерна визначили на сортах пшениці Косовиця, Купава, Столична та Мрія. Найменше ураження колосу Fusarium Link (3–4 %) виявлено у сортів: Безмежна, Поверна, Полісянка. Високий рівень інтенсивності ураження колосу Fusarium Link (15–18 %) спостерігали у сортів: Досконала, Турунчук, Овідій, Водограй, Миролюбива. Зерно пшениці мʼякої озимої у роки досліджень колонізували види Fusarium Link: F. sporotrichiella, F. monilifopme, F. graminearum, F. culmorum, F. avenaceum, F. gibbosum, F. sambucinum та F. oxysporium. Домінували види F. monilifopme та F. oxysporium, їх поширеність на зерні пшениці становила 16,2 та 11,7 % відповідно.

Ключові слова: пшениця м’яка озима, сорт, зерно, фузаріоз, інтенсивність ураження, гриби роду Fusarium Link, домінуючі види.

МУРАШКО Л.А. https://orcid.org/0000-0002-0438-7682


ГУМЕНЮК О.В. https://orcid.org/0000-0002-1147-088X


КИРИЛЕНКО В.В. https://orcid.org/0000-0002-8096-4488


САБАДИН В.Я. https://orcid.org/0000-0002-8397-8973


ДУБОВИК Н.С. https://orcid.org/0000-0002-1473-9565


Посилання: 
1. Кириченко В.В. Основи управління продукційним процесом польових культур: монографія. Харків: ФОП Бровін В.О., 2016. 712 с.
2. Savary S., Willocquet L., Pethybridge S.J. The global burden of pathogens and pests on major food crops. Nat Ecol Evol. 2019. No 3. P. 430–439.
3. International Grains Council. International Grains Council Grain Market Report Five-Year Baseline Projections of Supply and Demand for Wheat, Maize (Corn), Rice and Soyabeans to 2023/24. International Grains Council: London, 2019. URL: http://www.igc. int/en/downloads/gmrsummary/ gmrsumme.pdf.
4. Deutsch C.A., Tewksbury J.J., Tigchelaar M. Increase in crop losses to insect pests in a warming climate. Science. 2018. 361 (6405). P. 916–919.
5. Бушулян М.А. Стійкість сортів озимої пшениці щодо збудників піренофорозу та фузаріозу колосу в Степу України. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В Докучаєва. Фітопатологія та ентомологія. 2018. № 1–2. С. 11–15.
6. Муха Т.І., Мурашко Л.А. Стійкість сортозразків колекційного розсадника пшениці м’якої озимої проти фузаріозу колосу та групи хвороб. Миронівський вісник. 2019. № 9. С. 53–58.
7. Ecological significance of winter wheat varieties in phytosanitary optimization of agroecosystems / І. Beznosko et al. Journal «Agrobiology». 2021. No 1. P. 180–187. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-163-1- 180-187
8. Парфенюк А.І. Сорт рослин як чинник біологічної безпеки в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 155–163.
9. Результати селекції пшениці озимої на стійкість проти основних збудників хвороб в Миронівському Інституті пшениці / Г.М. Ковалишина та ін. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Агрономія. 2018. (294). С. 96–103.
10. Стійкість до борошнистої роси зразків Triticum Aestivum L. 4th WWSRRN CIMMYT в умовах північно-східного Лісостепу України / О.М. Осьмачко та ін. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 4 . С. 74–88. DOI: 10.36814/pgr.2019.24.06
11. Dreiseitl A. Specific resistance of barley to powdery mildew, its use and beyond: a concise critical review. Plant Genetics and Genomics. A section of Genes. 2020. Vol. 11(9). 971 p. DOI: 10.3390/ genes11090971
12. Хвороби пшениці, поширені в Україні, шкідливість, генетичний контроль та результативність селекції на стійкість / О.Ю. Леонов та ін. Селекція і насінництво. 2016. № 109. С. 53–92.
13. Швартау В.В., Зозуля О.Л., Михальська Л.М., Санін О.Ю. Фузаріози культурних рослин: монографія. Київ: Логос, 2016. 164 с.
14. Фітосанітарний стан агроценозів в Україні в умовах зміни клімату / О.І. Борзих та ін. Землеробство. 2015. (1). С. 93–97.
15. Ratna Kumar P.K., Shiny Niharika P., Hemanth G. Impact of Fungicides on the Growth and Distribution of Soil Mycoflora in Agriculture Fields at Narasannapeta. International Journal of Science and Research (IJSR). 2017. Vol. 6. Issue 1. P. 2337–2347. DOI: 10.21275/ART20164650
16. Рябовол Я.С., Рябовол Л.О., Діордієва І.П. Стійкість до хвороб зразків пшениці м’якої озимої, створених гібридизацією географічно віддалених форм. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 65. С. 124–133. DOI: 10.32636/01308521.2019-(65)-11
17. Бушулян М.А. Стійкість сортів озимої пшениці щодо збудників піренофорозу та фузаріоза колосу в Степу України. Вісник Харківського національного аграрного університету. Фітопатологія та ентомологія. 2018. № 1−2. С. 11–15.
18. Fusarium graminearum and its interactions with cereal heads: studies in the proteomics era / F. Yang et al. Front. Plant Sci. 2013. 4:37. DOI: 10.3389/fpls.2013.00037
19. Effectiveness of the Influence of Selected Essential Oils on the Growth of Parasitic Fusarium Isolated from Wheat Kernels from Central Europe / T. Krzyśko-Łupicka et al. Molecules. 2021. 26 (21). 6488. DOI: 10.3390/molecules26216488.
20. Бабаянц Л.Т., Мирось С.Л., Тоцкий В.Н., Бабаянц О.В. Генетическая детерминация и наследование признака устойчивости пшеницы к Fusarium graminearum L. Цитологія і генетика. 2001. Т. 35. № 3. C. 22–29. URL: https://www.cytgen.com/ ru/2001/22-29N3V35.htm
21. Голик Л.М., Кузьменко Л.А. Мінливість урожайності та стійкості до ураження хворобами сортів пшениці м’якої озимої залежно від року випробування. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2020. № 2. С. 36–46. DOI: 10.33245/2310-9270- 2020-161-2-36-46
22. Ретьман С.В., Кислих Т.М., Шевчук О.В. Мікози зерна пшениці озимої. Карантин і захист рослин. 2018. № 11–12. С. 1–3.
23. Миронівські сорти пшениці озимої з груповою стійкістю проти хвороб для Лісостепу України / Г.М. Ковалишина та ін. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2016. (5). URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nd_2016_5_23
24. Cortinovisa C., Fabiola P. Fusarium mycotoxins: Effects on reproductive function in domestic animals. Theriogenology. 2013. Vol. 80. P. 557–564. URL: https://www.mdpi.com/2072-6651/13/2/172/htm
25. Островський Д.М., Корнієнко Л.Є., Андрійчук А.В. Токсигенні властивості мікроміцетів Fusarium та Aspergillus. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2017. № 1. С. 157–162.
26. Vogelgsang S. An eight-year survey of wheat shows distinctive effects of cropping factors on different Fusarium species and associated mycotoxins. European Journal of Agronomy. 2019. Vol. 105. P. 62–77. URL: https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S1161030118306543?via%3Dihub
27. Altered Gene Expression Profiles of Wheat Genotypes against Fusarium Head Blight / A. Kosaka et al. Toxins. 2015. Vol. 7 (2). P. 604–620. URL: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4344645/
28. Comparative genomics reveals mobile pathogenicity chromosomes in Fusarium / L.J. Ma et al. Nature. 2010. 464(7287). P. 367–373.
29. Schmale D.G., Munkvold G.P. Mycotoxins in crops: A threat to human and domestic animal health. The Plant Health Instructor. 2009. DOI: 10.1094/ PHI-I-2009-0715-01.
30. Antifungal Properties of Fucus vesiculosus L. Supercritical Fluid Extract Against Fusarium culmorum and Fusarium oxysporum / K. Tyśkiewicz et al. Molecules. 2019. 24(19). 3518. DOI: 10.3390/ molecules24193518.
31. Дацько Л.В. Стійкість нових сортів рослин до старих хвороб. 2019. URL: http://integro.co.ua/ stijkist-novih-sortiv-roslin-do-starih-hvorob
32. Nazarenko M., Lykholat Y. Influence of relief conditions on plant growth and development. Dnipro university bulletin. Geology. Geography. 2018. 26 (1). P. 143–149.
33. Perczak A. Antifungal activity of selected essential oils against Fusarium culmorum and F. graminearum and their secondary metabolites in wheat seeds. Archives of Microbiology. 2019. Vol. 201. P. 1085–1097. URL: https://link.springer. com/article/10.1007/s00203-019-01673-5 34. A European Database of Fusarium graminearum and F. culmorum Trichothecene Genotypes / M. Pasquali et al. Front. Microbiol. 2016. DOI: 10.3389/fmicb.2016.00406
35. Мостовʼяк І.І., Дем’янюк О.С., Бородай В.В. Особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів-збудників хвороб в агроценозах зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2020. № 1. С. 28–38.
36. The level of intensity of soft winter wheat varieties infection by Fusarium link pathogens and their identification on grain / L. Murashko et al. Plant and Soil Science. 2022. 13(4). P. 35–45. DOI: 10.31548/ agr.13(4).2022.35-45
37. Наумова Н.А. Анализ семян на грибную и бактериальную инфекцию. Львів: Колос, 1970. 208 с.
38. Микроорганизмы – возбудители болезней растений / В.И. Билай и др. Киев: Наук. думка, 1988. 552 с.
39. Методики випробування і застосування пестицидів / С.О. Трибель та ін.; за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.
40. Мурашко Л.А. Рівень інфікованості зерна пшениці озимої грибними патогенами. Аграрна освіта та наука: досягнення і перспективи розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Біла Церква: БНАУ, 2021. 261 с.
41. Якість зерна пшениці озимої залежно від розвитку патогенної мікофлори / Л.Г. Погоріла та ін. Корми і кормовиробництво. 2019. № 87. С. 121–126.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon murashko_1_2024.pdf744.87 КБ
Рік: 
2024
АГРОБІОЛОГІЯ №1 2024