Ви є тут

Особливості залуження еродованих схилів у південній частині Лісостепу Західного

 

Значна частина орних земель на схилах підлягає вилученню з активного обробітку та залуженню багаторічними травами. Відомо, що найпродуктивнішими є агрофітоценози, які сформовані на основі одновидового посіву люцерни посівної та її сумішей із багаторічними злаковими травами. Однак обмежуючим чинником формування високої продуктивності люцерно-злакових травостоїв є кисла реакція ґрунтового розчину. Дослідження, проведені у 2017–2020 рр. показали, що внесення вапна суттєво вплинуло на реакцію ґрунтового розчину. Майже у всіх варіантах з вапном значення наближались до нейтральних. Також вапнування ґрунту було дієвим чинником підвищення продуктивності досліджуваних травостоїв. Зокрема, травосумішка конюшина лучна + люцерна посівна + тимофіївка лучна на фоні без вапнування та внесення фосфорно-калійних добрив у середньому за 2017–2020 рр. забезпечила вихід 5,93 т/га сухої речовини. На розкислених ділянках продуктивність цієї травосумішки зросла до 7,52 т/га сухої речовини. Поєднання вапнування ґрунту та внесення фосфорно-калійних добрив забезпечило максимальний вихід сухої речовини з травосумішки конюшина лучна + люцерна посівна + стоколос безостий – 8,66 т/га, що на 27,5 % перевищило варіант без удобрення. Хімічна меліорація ґрунту та внесення фосфорно-калійних добрив виявилися важливими чинниками збільшення частки бобових компонентів в ботанічному складі урожаю зеленої маси. Зокрема, у найбільш продуктивної травосумішки конюшина лучна + люцерна посівна + стоколос безостий на провапнованому та удобреному фоні частка бобових компонентів у першому та другому укосах зросла на 20,9 та 17,4 % відповідно. Отже, бобово-злакові травостої в середньому за перші чотири роки використання забезпечують вихід 5,93–8,66 т/га сухої речовини з вмістом бобового компоненту 32–63,8 %. Хімічна меліорація ґрунту та внесення фосфорно-калійних добрив підвищили продуктивність бобово-злакових травостоїв на 27,5–27,9 % та збільшили частку бобових компонентів на 17,4–20,9 %.

Ключові слова: схилові землі, вапнування ґрунту, травосумішка, люцерна посівна, тимофіївка лучна, стоколос безостий, продуктивність, ботанічний склад.

 

Посилання: 
 
1. Боговін А.В., Пташнік М.М., Дудник С.В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав'янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах: монографія. Київ: Центр учбової літ-ри, 2017. 357 с.
2. Боговін А.В., Пташнік М.М., Дудник С.В. Еколого-біологічна структура і продуктивність трав'янистих ценозів за різних способів їх відтворення на вилучених з обробітку орних землях. Біоресурси і природокористування. 2012. Т. 4, № 3–4. С. 57–62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ bpc_2012_4_3-4_11.
3. Коваленко В.П., Ковбасюк П.У. Урожайність люцерно-злакового травостою залежно від частки люцерни та удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник ХНАУ. Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2015. Вип. 2. С. 155–160.
4. Цимбал Я.С., Кущук М.А. Продуктивність і кормова цінність люцерни порівняно з іншими багаторічними травами. Вісник аграрної науки. 2019. № 10 (799). С. 24–31. DOI: 10.31073/ agrovisnyk201909-04.
5. Оліфірович В.О., Векленко Ю.А. Підвищення ефективності вирощування люцерно-злакових та лядвенцево-злакових сумішок на еродованих схилах. Корми і кормовиробництво. 2021. Вип. 91. С. 93–102. DOI: 10.31073/kormovyrobnytstvo202191-08
6. Skuodien R., Liatukien A., Petrauskas G. Comparisonof Productivityand Agro-Biological Traits of Alfalfa Populations Resistant to Mobile Al Grown on Acidic and Neutral Soils. Agronomy 2023, 13, 156 p. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy13010156.
7. Кургак В., Дегодюк Е., Гавриш Я. Кормова продуктивність люцерно-злакових агроценозів з різними злаковими компонентами. Вісник аграрної науки. 2022. № 3 (828). С. 28–36. DOI: 10.31073/ agrovisnyk202203-04
8. Циганський В.І. Динаміка густоти рослин люцерни посівної в період вегетації залежно від оптимізації технологічних прийомів вирощування. Сільське господарство та лісівництво. Вінниця: ВНАУ, 2020. № 18. С. 59–68. DOI: 10.37128/2707- 5826-2020-3-5
9. Ткачук Р.О. Формування врожайності листостеблової маси люцерни посівної залежно від режимів скошування травостою та рівня удобрення в умовах Лісостепу Правобережного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 64. С. 144–154. DOI: 10.32636/01308521.2018-(64)-12
10. Кургак В.Г., Панасюк С.C. Продуктивність багаторічних бобових трав в одновидових і сумісних із стоколосом безостим кормових агрофітоценозах. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2021. Вип. 1. С. 54–65.
11. Бугайов В.Д., Мамалига В.С., Горенський В.М., Максімов А.М. Оцінка та створення вихідного матеріалу для селекції люцерни посівної в умовах підвищеної кислотності ґрунтів. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2014. Т. 15. С. 153–155.
12. Гетман Н.Я., Циганський В.І. Продуктивність люцерни посівної залежно від вапнування ґрунту та обробки насіння в умовах Лісостепу правобережного. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. Суми, 2014. Вип. 3 (27). С. 137–141.
13. Гетман Н.Я., Циганський В.І., Демидась Г.І., Квітко М.Г. Шляхи підвищення продуктивності люцерни посівної в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 83. С. 46–51.
14. Петриченко В.Ф., Гетман Н.Я., Циганський В.І. Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва. Вісник аграрної науки. 2018. № 10. С. 19–26. DOI: 10.31073/ agrovisnyk201810-03
15. Петриченко В.Ф., Гетман Н.Я., Векленко Ю.А. Обґрунтування продуктивності люцерни посівної за тривалого використання травостою в умовах зміни клімату. Вісник аграрної науки. 2020. № 3. С. 20–26. DOI: 10.31073/agrovisnyk202003-03
16. Гетман Н.Я., Квітко М.Г., Циганський В.І. Люцерна посівна. Вінниця: Твори, 2021. 428 с.
17. Liming increases alfalfa yield and crude protein content in an acidic silty loam soil / G. Dugalić et al. African Journal of Biotechnology. 2012. Vol. 11(53). P. 11552–11558. DOI: 10.5897/AJB12.811.
18. Stevovi ́c V., Ðurovi ́c D., Ðuki ́c D., Lazarevi ́c B., Tomi ́c D. Alfalfa response to low soil pH and liming. In Proceedings of the XII International Symposium on Forage Crops of Republic of Serbia, Biotechnology in Animal Husbandary. Kruševac, Serbia, 2019. P. 261–268.
19. Dugali ́c G., Gaji ́c B., Kati ́c S., Stevovi ́c V. Influence of lining on yield and chemical composition of alfalfa on acid soils. Cereal. Res. Commun. 2008. 36. P. 995–998.
20. Якість ґрунту. Визначення активної кислотності. ДСТУ 7862: 2015. Чинний від 2016-07-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. 9 с.
21. Бабич А.О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 96 с.
22. Смарт методи управління родючістю ґрунтів: навчальний посібник для аспірантів спеціальності 201 – Агрономія / укл.: М.С. Шевченко, Л.М. Десятник. Дніпро: ДУ ІЗК НААН, 2019. 176 с.
23. Ткаченко М.А., Кондратюк І.М., Борис Н.Є. Хімічна меліорація кислих ґрунтів: монографія. Вінниця: ТОВ ТВОРИ, 2019. 318 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon olifirovich_1_2023.pdf416.95 КБ