Ви є тут

×

Повідомлення про помилку

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable в bootstrap_table() (рядок 238 із /var/www/html/sites/all/themes/bootstrap/templates/system/table.func.php).

Особливості формування показників продуктивності та якості зерна у колекційних зразків пшениці м’якої ярої

За результатами досліджень ідентифіковано колекційні зразки пшениці м’якої ярої як джерела цінних господарських ознак, що сприяє ефективності селекційної роботи зі створення високопродуктивних сортів, які відповідають вимогам сучасного виробництва. Мета роботи передбачала виділити зразки генофонду за цінними ознаками та залучити їх у селекційний процес для створення високопродуктивного вихідного матеріалу в умовах Лісостепу України. Дослідження проведено у 2021–2025 рр. в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Матеріалом для досліджень слугували 575 колекційних зразків різного еколого-географічного походження, що дозволило охопити широкий спектр генетичного різноманіття. Виділено джерела пшениці м’якої ярої для їх залучення в наукові та селекційні програми як вихідний матеріал під час створення нових сортів за ознаками: елементи структури продуктивності (довжина колоса, кількість колосків у колосі, кількість зерен з колоса, маса зерна з колоса): Еритроспермум 22–01 (UKR), MUCUY, FITIS, BAV92/ SERI (MEX), Anabel (CZE), Quintus, Matthus, Melissos (DEU), Licamero (FRA), Yangmai 15, Tianmin 184, (CHN) та показники якості зерна (вміст білка, вміст сирої клейковини, показник седиментації): Ракансам, Секе, Целинная нива (KAZ), Еритроспермум 22–01 (UKR), Yangmai 15, Ningchun 9, Gingchun 533, Hingchun 26 (CHN), KWS Collada (DEU). Необхідно зазначити, що зразки Еритроспермум 22–01 та Yangmai 15 поєднують високі показники як продуктивності, так і якості зерна, що робить їх особливо цінними для створення сортів з комплексом цінних господарських ознак. Отже, результати досліджень свідчать про значний потенціал використання колекційного матеріалу пшениці ярої у селекційній роботі та доцільність їх залучення до програм гібридизації з метою формування високопродуктивного вихідного матеріалу.

Ключові слова: пшениця яра, елементи структури врожаю, вміст білка та сирої клейковини, показник седиментації, селекція.

Посилання: 
1. Гопцій Т.І., Рожков Р.В., Чуйко Д.В., Турчинова Н.П. Роль вчення про світові генетичні ресурси у формуванні майбутнього селекціонера. Модернізація вищої освіти та забезпечення якості освітньої діяльності в умовах європейської інтеграції: матеріали Міжнародної науково-методичної конференції. Харків, 2024. С. 286–288.
2. The State of the World’s Biodiversity for Food and Agriculture. FAO Commission on Genetic Resources for Food and Agriculture Assessments / J. Bélanger, D. Pilling (Eds.). Rome, 2019. 572 p. URL: http://www.fao.org/3/CA3129EN/CA3129EN.pdf
3. Feeding ten billion people is possible within four terrestrial planetary boundaries / D. Gerten et al. Nature Sustainability. 2020. Vol. 3(3). Р. 200–208. DOI: 10.1038/s41893-019-0465-1
4. Назаренко М.М., Горщар В.І. Мінливість за врожайністю та якістю зерна колекції сортів пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 108–115. DOI: 10.31210/visnyk2019.01.12
5. The contribution of yield components in determining the productivity of winter wheat (Triticum aestivum L.) / E. Harasim et al. Acta Agrobotanica. 2016. Vol. 69. No 3. 10 p. DOI: 10.5586/aa.1675
6. Кернасюк Ю.В. Глобальний ринок пшениці: кон’юнктура і тренди. Агробізнес Сьогодні. 2021. № 22(437). С. 12–16.
7. Юла В.М., Олійник К.М. Управління продуктивними процесами пшениці за агробіологічним контролем розвитку елементів продуктивності. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. № 3–4. С. 36–45. URL: file:///C:/ Users/HP/Downloads/znpzeml_2013_3-4_8.pdf
8. Macholdt J., Honermeier B. Yield stability in winter wheat production: A survey on German farmers’ and advisors’ views. Agronomy. 2017. Vol. 7. No 3. 18 p. DOI: 10.3390/agronomy7030045
9. Починок В.М., Маменко Т.П., Тарасюк О.І. Основні фактори впливу на реалізацію генетичного потенціалу пшениці та покращення якості зерна. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Т. 21. С. 174–177. DOI: 10.7124/ FEEO.v21.830
10. Демидов О.А., Сіроштан А.А. Вплив погодних умов і агротехнічних заходів на посівні якості насіння та врожайність пшениці озимої. Агроекологічний журнал. 2018. № 1. С. 74–80. DOI: 10.33730/2077-4893.1.2018.160564
11. Холод С.М., Вискуб Р.С. Характеристика географічно віддалених зразків пшениці м’якої озимої розсадника 20-sup-TH-sup FAWWON-SA в зоні Південного Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 4. № 2. С. 144– 152. DOI: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134760
12. Singh K., Gupta K., Tyagi V., Rajkumar S. Plant genetic resources in India: management and utilization. Vavilovskii Zhurnal Genetiki i Selektsii = Vavilov Journal of Genetics and Breeding. 2020. Vol. 24. No 3. P. 306–314. DOI: 10.18699/VJ20.622
13. Aubry S. The future of digital sequence information for plant genetic resources for good and agriculture. Froniers in Plant Science. 2019. Vol. 10. 1046. p. DOI: 10.3389/fpls.2019.01046
14. Designing wheat ideotypes to cope with future changing climate in South-Eastern Australia / B. Wang et al. Agricultural Systems. 2019. Vol. 170. Р. 9–18. DOI: 10.1016/j.agsy.2018.12.005
15. Rapid development and characterization of chromosome specific trans location line of Thinopyrum elongatum with improved dough strength / A. Kumar et al. Frontiers in Plant Science. 2017. Vol. 8. 1593 p. DOI: 10.3389/fpls.2017.01593
16. Січкар С.М., Великожон Л.Г., Дубровна О.В. Аналіз локусів Glu1 у гібридів Triticum spelta L. × Triticum aestivum L. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Т. 21. С. 187–192. DOI: 10.7124/FEEO.v21.833
17. Гетьман О.О., Дубовик Н.С., Кириленко В.В. Особливості зав’язування зерен у F1 при схрещуванні Triticum aestivum L. та Triticum spelta L. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі: матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції. Умань, 2021. С. 45–47.
18. Діордієва І.П. Лінії пшениці спельти Уманського національного університету садівництва. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 23. С. 32–39. DOI: 10.36814/pgr.2018.23.02
19. Формування показників якості зерна у спельтоподібних чорнобильських радіомутантів пшениці озимої / Ю.А. Долгальова та ін. Аграрні інновації. 2025. №. 30. С. 204–213. DOI: 10.32848/ agrar.innov.2025.30.29
20. Інтродукція рослин як пріоритетний напрям наукової і практичної діяльності Національного центру генетичних ресурсів рослин України / В.К. Рябчун та ін. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 11–26. DOI: 10.36814/pgr.2019.24.01
21. Новак Ж.М., Синьоок І.В. Характеристика ліній пшениці твердої ярої селекції Уманського національного університету садівництва. Генетичні ресурси рослин. 2024. № 34. С. 16–24. DOI: 10.36814/pgr.2024.34.02
22. Тромсюк В.Д., Бондаренко О.В. Пластичність і стабільність колекційних зразків озимого тритикале різного походження за врожайністю зерна. Генетичні ресурси рослин. 2024. № 34. С. 25–33. DOI: 10.36814/pgr.2024.34.03
23. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип. 2. Ч. 3. 241 с.
24. Методика селекційного експерименту (у рослинництві) / Е.Р. Ермантраут та ін. Харків: Видавництво Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2014. 229 с. URL: NP_Metodyka_ selektsiynoho_eksperymentu_2014.pdf
25. ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 21 с. 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon fedorenko_1-2026.pdf511.92 КБ