Ви є тут

Особливості адвентивного коренеутворення у стеблових живців сортів аронії чорноплідної (Aronia Melanocarpa (Michx.) Elliott) залежно від впливу біологічно активних речовин

У статті розглянуто питання прискореного розмноження культиварів аронії чорноплідної (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott) з використанням зеленого стеблового живцювання. У дослідах вивчали найбільш популярні за декоративними властивостями сорти аронії чорноплідної, для використання у зеленому будівництві і ландшафтному дизайні в ґрунтово-кліматичних умовах зони досліджень. Доведено, що досліджувані сорти характеризуються високою вегетативною продуктивністю, яка є біологічною основою для кореневласного розмноження, а регенераційна здатність стеблових живців залежить від біологічних особливостей розвитку пагона і використання специфічних умов укорінення – оптимальних строків росту і розвитку пагонів, типу пагона і його метамерності, а також від передсадивної обробки їх біологічно активними речовинами. Відмічено, що метод зеленого стеблового живцювання сортів аронії чорноплідної передбачає вирощування повноцінних саджанців із пагонів поточного року, а також внутрішньовидову подібність ризогенезу стеблових живців. Представлено порівняльний аналіз укорінення зелених стеблових живців сортів аронії чорноплідної після обробки їх біологічно активними речовинами α-НОК, β-ІМК, Стімпо і Регоплант. Використання оптимальних норм витрат біологічно активних речовин сприяло прискоренню регенераційних процесів у живців, значному підвищенню укорінюваності і покращенню біометричних показників сумарної кількості і довжини адвентивних коренів усіх порядків галуження в укорінюваних живців, заготовлених з різних частин пагона всіх досліджуваних сортів. Досліджено, що ефект стимуляції коренеутворення у порівнянні з контрольним варіантом досліду, у фазу активного росту пагонів під впливом біологічно активних речовин, спостерігається у всіх досліджуваних типів живців. Одержані у досліді дані дозволяють визначити найкращу укорінюваність і тривалість укорінення серед всіх досліджуваних сортів. Проведено виробниче обґрунтування доцільності застосування досліджуваних біологічно активних речовин за вирощування кореневласних саджанців сортів аронії чорноплідної в розсадниках, з метою використання їх у зеленому будівництві.

Ключові слова: аронія чорноплідна, біологічно активні речовини, стеблові живці, укорінення, регенерація, адвентивні корені, саджанці.

 

Посилання: 
1. Андрієнко М.В., Надточій І.П., Роман І.С. Розмноження садових, ягідних і малопоширених культур. Київ: Аграрна наука, 1997. 155 с.
2. Андрієнко М.В. Аронія чорноплідна на Україні. Київ, 1992. 105 с.
3. Балабак А.Ф., Пиж’янова А.А., Дмитрієв В.І. Чорниця високоросла (Vaccinium corymbosum L.): біологічні особливості, інтродукція, сорти, технологія розмноження і виробництва. Київ: КТ «Забєліна-Фільковська Т.С. і компанія Київська нотна фабрика», 2017. 288 с.
4. Гончаровська І.В., Кузнєцов В.В., Антонюк H.О. Інтродукція нетрадиційних плодових рослин у декоративному садівництві. Глобальні наслідки інтродукції рослин в умовах кліматичних змін: матеріали міжнародної наукової конференції присвяченої 30-річчю Незалежності України. Київ: Ліра К., 2021. С. 132–135.
5. Горєлов О.О. Використання стимуляторів коренеутворення при вегетативному розмноженні вільхи. Науковий вісник Ужгородського університету. Біологія. 2010. Вип. 27. С. 125–127.
6. Гребенюк В.М., Балабак А.Ф. Використання аронії чорноплідної (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott) у ландшафтному дизайні Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2023. Вип. 103 (1). С. 172–181.
7. Діхтяренко А.В. Вплив типу пагона і метамерності на регенераційну спроможність стеблових зелених живців лимонника китайського. «Садівництво»: міжвід. тем. наук. зб. Інституту садівництва УААН. Київ, 2007. Вип. 60. С. 190–194.
8. Лукіша В.В., Іванченко В.В. Розмноження деревних і чагарникових порід живцюванням. Боярка: Укрцентркадриліс, 2005. 107 с.
9. Меженський В.М., Меженська Л.О., Якубенко Б.Є. Нетрадиційні ягідні культури: рекомендації з селекції та розмноження. Київ: ЦП «Компринт», 2014. 119 с.
10. Brukhin V., Morozova N. Plant Growth and Development–Basic Knowledge and Current Views. Mathematical Modelling of Natural Phenomena. 2011. Vol. 6. (2). P. 1–53. DOI: 10.1051/mmnp/20116201.
11. Davies P.J. Plant hormones biosynthesis, signal transduction action. Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic publisher, 2004. 750 р.
12. Chojnowska E. Rozmnażamy drzewa i krzewy liściaste. Polska: Działkowiec, 2004. 96 p.
13. Глухов A., Шпакова O. Прискорене розмноження хвойних в умовах південного сходу України. Донецьк: Норд-Прес, 2006. 136 с.
14. Grzegorz H. Rozmnażamy drzewa i krzewy owocowe. Polska: Wydawca Działkowiec, 2004. 64 p.
15. Hans-Peter Maier. Rozmnażanie roślin. Polska: Hachette, 2005. 64 p.
16. Hrynkiewicz-Sudnik J., Sękowski B., Wilczkiewicz M. Rozmnażanie drzew i krzewów liściastych. Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001. 636 p.
17. Іванова З. Біологічні основи та прийоми вегетативного розмноження деревних рослин стебловими живцями. Київ: Наукова думка, 1982. 288 с.
18. Колесніченко O.В., Слюсар С.I., Якобчук O.M. Результати вивчення генеративної здатності та облік укорінених живців господарсько-цінних рослин в Ботанічному саду НАУ: матеріали конференції 62-ї студентської наукової конференції. Київ: Національний аграрний університет, 2008. С. 138–139.
19. Крупкіна Л.I., Слюсар С.I., Якобчук O.M. Методичні рекомендації з розмноження та використання господарсько цінних інтродуцентів Ботанічного саду НАУ. Київ: Видавничий центр НАУ, 2005. 20 с.
20. Aronia: Promising new forms and varieties in fruit selection and ornamental gardening / V.V. Moskalets et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. 11(4). P. 70–80. DOI: 10.15421/2021_201
21. Pal S.L. Role of plant growth regulators in floriculture: An overview. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 2019. No 8(3). Р. 789–796.
22. Retounard D. Rozmnażanie 250 roślin przez sadzonki. Warszawa: Wydawca Delta, 2005. 320 p.
23. Srivastava L.M. Plant growth and development. Hormones and the environment. 2002, Elsevier. Oxford: Academic Press. Amsterdam. 772 р.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon grebenuk_1_2024.pdf510.68 КБ