Ви є тут

Оцінювання гетерозису та важливих декоративних ознак у нових гібридів троянди в F1

У статті наведено результати дослідження з міжсортової гібридизації троянди, а саме, проведено вивчення батьківських сортів за основними декоративними показниками, оцінено ефект гетерозису гібридів F1 над батьками, за ознаками: висота рослин, діаметр квіток, кількість пелюсток в квітці, кількість квіток, що квітують за одну хвилю цвітіння (продуктивність троянди). Проведено аналіз успадкування кількісних ознак у гібридів за ступенем домінування. Дослідження проведено відповідно до загальноприйнятих національних польових та лабораторних методик і стандартів. Згідно зі схемою досліджень вивчено цінні декоративні ознаки інтродукованих сортів троянд, підібрані батьківські пари для селекції, проведено гібридизацію та оцінено особливості прояву гетерозису і успадкування кількісних ознак у гібридів за ступенем домінування. Також проведено оцінювання цінних декоративних ознак у перспективних гібридних нащадків троянди з наступним відбором цінних генотипів для покращення селективних ознак у нових сортах. Згідно з проведеними дослідженнями, висота рослин змінюється від 43,2 см (сорт Goldelse) до 102 см (сорт Hans Gonewein Rose), а середній показник по сортах становить 71,4 см. Середнє значення за показником діаметр квітки дорівнювало 7,6 см, а найбільший діаметр квітки (більше 9 см) відмічали у сортів Amelia, Lidka та Nostalgie. Найбільша кількість пелюсток була в сорту Cream Abundance – 67,0 шт., тимчасом як найменша у сорту Santa Monika – 15,6 шт. Найбільшу кількість квіток з куща, що утворилась за одну хвилю цвітіння, спостерігали у сорту Hans Gonewein Rose – 424,4 шт. За первинного вивчення гібридів троянд оцінено їх основні кількісні показники. Найвищими були гібриди від комбінацій Р1×Р3 та Р2×Р6 – відповідно 105,7 і 103,5 см. Середня висота дорівнювала 69,0 см. Найбільший діаметр квітки, що перевищував 9,0 см мали гібриди від комбінацій: P10×P2, P9×P7 та Р1×Р6. Кількість пелюсток у гібридів варіювала від 12 шт. на квітку до 62 шт. Гібриди від комбінацій P5×P10 та Р7×Р4 мали найбільшу середню кількість квіток за одну хвилю цвітіння, що становило 144,5 та 102,0 шт. відповідно. Порівняно з батьківськими формами, досліджувані нащадки зазвичай мали від’ємний справжній і гіпотетичний гетерозис. Ступінь домінування (hp) у більшості гібридів за кількісними показниками мав від’ємне наддомінювання (hp < -1). Серед комбінацій найбільше позитивного гетерозису (Ггіп та Гспр) за досліджуваними показниками було у гібридів P5×P10, Р1×Р3, P9×P7 та Р1×Р6. Серед усіх гібридів першого покоління від’ємний гетерозис за всіма показниками зустрічався у 31,3 %. Для зеленого будівництва і селекційного процесу, як носії декоративно цінних показників достатньо перспективними є гібриди від комбінацій: P5×P10, P10×P2, Р10×Р5, Р8×P6, Р2×Р6, Р6×Р8, Р5×Р6, Р1×Р6 та P7×P9.

Ключові слова: троянда, селекція, гібридизація, гетерозис, ступінь домінування, гібрид, декоративні ознаки.

 

Посилання: 
1. Рубцова О.Л. Рід Rosa L. в Україні: генофонд, історія, напрями досліджень, досягнення та перспективи: монографія. Київ: Фенікс, 2009. 375 с. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_2_19.
2. Canli F.A., Kazaz S. Biotechnology of roses: progress and future prospects. Süleyman Demirel Üniversitesi Orman Fakültesi Dergisi. 2009. Seri. A. Р. 167–183.
3. Phylogenetic Relationships in the Genus Rosa Revisited Based on rpl16, trnL-F, and atpB-rbcL Sequences / C. Liu et al. HortScience horts. 2015. Vol. 50. Issue 11. Р. 1618–1624. DOI: 10.21273/ HORTSCI.50.11.1618
4. The Rosa genome provides new insights into the domestication of modern roses / O. Raymond et al. Nat Genet. 2018. Vol. 50. Р. 772–777. DOI: 10.1038/ s41588-018-0110-3
5. Golino D.A. A rose collection for a healthy future. American Rose. 2002. Vol. 36. No 19. P. 26–28.
6. Scent evolution in Chinese roses / G. Scalliet et al. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2008. Vol. 105. No 15. Р. 5927–5932. DOI: 10.1073/pnas.0711551105
7. Bandahmane M., Dubois A., Raymond O., Bris M.L. Genetic and genomics of flower initiation and development in roses. J. of Exp. Bot. 2013. Vol. 64. No 4. P. 847–857. DOI: 10.1093/jxb/ers387
8. A high quality genome sequence of Rosa chinensis to elucide ornamental traits / L.H.S. Oyant et al. Nature Plants. 2018. Vol. 4. P. 473–484. DOI: 10.1038/s41477-018-0166-1
9. The expression level of Rosa Terminal Flower 1 (RTFL1) is related with recurrent flowering in roses / L.N. Wang et al. Molecular Biology Reports. 2012. Vol. 39. P. 3737–3746. DOI: 10.1007/s11033-011-1149-8
10. Cross compatibility in various scented rosa species breeding / Farooq Amjad et al. Pakistan Journal of Agricultural Sciences. 2016. Vol. 53. P. 864–869. DOI: 10.21162/PAKJAS/16.1817.
11. Heterosis and combining ability estimates for assessing potential parents to develop F1 hybrids in upland cotton / N. Solongi et al. The Journal of Animal & Plant Sciences. 2019. Vol. 29(5). P. 1362–1373.
12. Datta Subodh Kumar Datta. Breeding of new ornamental varieties: Rose. Current science. 2018. Vol. 114. No 6. Р. 1194–1206. DOI: 10.18520/cs/v114/ i06/1194-1206
13. Modern Roses. URL: https://www.rose.org/ modernroses.
14. Державний Реєстр сортів сортів рослин, придатних для поширення в Україні. URL: https:// minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin
15. Дідора В.Г., Смаглій О.Ф., Ермантраут Е.Р. Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 264 с.
16. Protocol for distinctness, uniformity and stability tests Rosa L. Community Plant Variety Office: European Union. 2009. 35 p. URL: https://cpvo.europa. eu/sites/default/files/documents/rosa_2_rev.pdf
17. Guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Rose (Rosa L.). URL: https://www.upov.int/edocs/tgdocs/en/tg011.pdf
18. Атлас морфологічних ознак сортів троянди (Rosa L.): допов. до Методики проведення експертизи сортів троянди на відмінність, однородність та стабільність. Київ: Алефа, 2009. 64 с.
19. Ott R.L., Longnecker M.T. An introduction to statistical methods and data analysis. Nelson Education. 2015. 235 р.
20. Griffing B. Analysis of quantitative geneaction by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321. DOI: 10.1093/ genetics/35.3.30310.
21. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. lowa State J. Sci. 1965. Vol. 39. No 3. P. 345–348. DOI: 10.15407/ frg2018.01.04611.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon ukrainets_1_2024.pdf453.83 КБ