Ви є тут

×

Повідомлення про помилку

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in bootstrap_table() (line 238 of /var/www/html/sites/all/themes/bootstrap/templates/system/table.func.php).

Оцінка потенціалу побічної продукції гірчиці для удобрення

Метою роботи було оцінити ефективність застосування пожнивних решток гірчиці як добрива. У дослідженнях використовували лабораторні, вимірювально-вагові та математично-статистичні методи. З розвитком досліджень з біоенергетики ряд авторів пропонують побічну продукцію (солому та інші рештки) використовувати для виготовлення біопалива. Водночас науковцями-рослинниками доведено, що заорювання пожнивних решток забезпечує поповнення запасів органічної речовини ґрунту, елементами мінерального живлення та зниження вартості вирощеної продукції завдяки зменшенню кількості внесених мінеральних добрив. Виявлено, що серед олійних культур, які вивчали, найбільший потенціал біомаси отримано за вирощування соняшнику та сої, найменший – гірчиці чорної. Однак, навіть за урожайності насіння гірчиці 1,52 т/га в перерахунку на солому можна отримати з кожного гектара 30,4 кг/га калію або в 1,6 рази більше ніж із соломи сої, а також 21,28 кг/га азоту та 7,6 кг/га фосфору. За використання соломи гірчиці чорної для біопалива, вихід поживних речовин якої найменший, порівняно з іншими олійними культурами для поповнення балансу, необхідно буде внести 54,6 кг д.р./га мінеральних добрив на суму 52,5 тис. грн/га. Найбільші додаткові витрати на мінеральні добрива становитимуть за вилучення соломи соняшнику для біопалива, навіть за його урожайності 2,0 т/га,– понад 240 тис. грн/га. Тому, в умовах дефіциту органічних добрив у сучасному землеробстві пожнивні рештки сільськогосподарських культур успішно можуть замінити відсутність органічних добрив і поповнити запаси ґрунту елементами мінерального живлення. Отже, за значного подорожання мінеральних добрив та скорочення використання органічних добрив доцільно побічну продукцію гірчиці та інших сільськогосподарських культур заорювати, а не використовувати для виготовлення біопалива, що забезпечить поповнення ґрунту мінеральними елементами живлення та зниження собівартості продукції завдяки зменшенню кількості внесених мінеральних добрив.

Ключові слова: урожайність, валовий збір, вихід соломи, поживні речовини, мінеральні добрива.

 

Посилання: 
1. Чехов А., Жернова Н. Гірчиця біла: сьогодення та технологія вирощування. Пропозиція. 2008. URL: https://propozitsiya.com/ua/girchicya-bilasogodennya-ta-tehnologiya-viro...
2. Каленська С.М., Юник А.В. Роль олійних культур у вирішенні енергетичної безпеки України. Наук. праці Ін-ту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. пр. Київ, 2011. Вип. 12. С. 90–97.
3. Peterson K., Tompson Dzh. Biodiesel from yellow mustard. Final report. National Institute of Advanced Transport Technologies. Universytet Aydakho. 2005. 20 p.
4. Вишнівський П.С., Губенко Л.В., Ремез Г.Г., Любчич О.Я. Вплив системи удобрення на формування продуктивності гірчиці сарептської (Brassica-juncea L.). Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН“. Київ, 2010. Вип. 3. С. 233–237.
5. Поляков О.І., Нікітенко О.В., Вендель В.В. Вплив мінерального живлення на продуктивність гірчиці ярої за різних норм висіву. Інститут олійних культур НААН. 2018. № 26. 89 с.
6. Льон олійний, гірчиця. Стратегія виробництва олійної сировини в Україні (малопоширені культури) / І.А. Шевченко та ін. Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України. Запоріжжя, 2017. 44 с.
7. Рекомендації щодо використання соломи, пожнивних решток і культивація сидеральних культур для підвищення та збереження родючості ґрунтів / В.П. Ситник та ін. Київ: ННЦ «ІМЕСГ», 2010. 36 с.
8. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А. Стан та перспетиви розвитку біоенергетики в Україні. Промислова теплотехніка. 2017. Т. 39, № 2. С. 60–64.
9. Безуглий М., Булгаков В. Наукові і практичні аспекти використання соломи і рослинних решток. Аграрний тиждень. 2009. № 20.
10. Кухарець В.В. Оцінка енергетичного потенціалу соломи. Науковий вісник НАУ. 2008. Вип. 125. С. 273–276.
11. Роїк М.В., Ганженко О.М. Агроекологічні аспекти сталого розвитку біоенергетики. Біоенергетика. 2020. № 1 (15). С. 4–7.
12. Цилюрик О. Пожнивні рештки як добриво. Дніпровський ДАЕ університет. 2020. URL: http://agro-business.com.ua/ahrarni-kultury/item/18936-pozhnyvni-reshtky...
13. Пастух Н.Р. Вплив добрив та обробітку чорнозему типового на транспіраційний коефіцієнт пшениці озимої в умовах Лівобережного Лісостепу. ЗНП Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 144–147.
14. Рослинні рештки: зекономити на добривах і поліпшити стан поля. 2018. URL: http://olgopol.com.ua/posts/roslynni-reshtky-zekonomyty-na-dobryvakh-i-p...
15. Власенко В.С. Вплив системи удобрення в сівозміні на врожай та урожайні якості пшениці озимої. ЗНП Інституту біоенергетичних культур і цук-рових буряків. 2012. Вип. 14. С. 46–48.
16. Богданович Р.П., Олійник В.С. Баланс гумусу в чорноземі типовому легкосуглинковому Правобережного Лісостепу з урахуванням нетоварної частини урожаю сільськогосподарських культур. URL: https://nd.nubip.edu.ua/2014_7/15.pdf
17. Кухарець С.М. Підвищення енергетичної автономності агроекосистем. Механіко-технологічні основи: монографія. Житомир: ЖНАЕУ, 2016. 192 с.
18. Голуб Г.А. Проблеми використання соломи в якості палива. Вісник аграрної науки. 2010. № 8. С. 49–52.
19. Інфографіка: урожайність кукурудзи, сої та соняшнику в Україні за 2021 р. URL: https://agrotimes.ua/agronomiya/urozhajnist-sonyashnyku-j-soyi-postupaye...
20. Дегодюк С., Дегодюк Е., Літвінова О., Кириченко А. Стратегія застосування соломистих решток для удобрення та енергетичних потреб України. Вісн. Львів. нац. аграр. ун-ту. Агрономія. 2013. № 17 (1). С. 205–211. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnau_act_2013_17(1)__41.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon mykolaiko_2_2022.pdf507.33 КБ