Розглянуто біологічні методи боротьби з шкідниками злакових культур. Досліджено видовий склад сисних шкідників та ступінь заселення ними злакових культур на облікових ділянках загальною площею 10 га. Встановлено, що середня заселеність попелицями коливається від 0 до 3 балів, а середній показник становить 1,5 бали. Найбільше поширення на облікових ділянках має велика злакова попелиця. Визначено, що серед представників родини Coccinellidae, домінує Сoccinella septempunctata L., однак його чисельності недостатньо для стримування розмноження злакових попелиць. Проведено сезонну колонізацію семикрапкового сонечка та доведено його ефективність у знищенні великої злакової попелиці.

Ключові слова: злакові культури, сисні шкідники, ентомофаги, сонечко семикрапкове.