Ви є тут

Характеристика господарсько цінних ознак часнику озимого в посушливих умовах Правобережного Лісостепу України

Метою досліджень було виділити кращі сорти та місцеві форми часнику озимого за тривалістю вегетаційного періоду, масою головки та кількістю зубків, товарністю, урожайністю в посушливих умовах Правобережного Лісостепу України. В результаті досліджень встановлено особливості дії чинників навколишнього середовища на тривалість вегетаційного періоду, масу головок та кількість зубків, товарність і урожайність часнику. Виділено ранньостиглий зразок 8 (Запорізька обл.) з тривалістю вегетаційного періоду 103 доби. Найкращою за масою головки (61 г) виявилася місцева форма 9 із Запорізької області. Найвищою врожайністю характеризувався зразок 9 (Запорізька обл.) – 12,7 т/га. У сорту-контролю Ірен цей показник становив 11,4 т/га. Найнижча вона за вирощування зразків 1 (7,4 т/га), 2 (8,4 т/га), 3 (6,9 т/га), 5 та 11 (7,9 т/га), 12 (8,6 т/га), 13 (6,8 т/га). Найкраще пристосованими до умов навколишнього середовища Правобережного Лісостепу України виявилися два зразки із Київської області – 1 та 3. Коефіцієнт стабільності Левіса у них дорівнював 1,2. Найгірше адаптувалися місцеві форми 10 та 14 із Чернігівської і Черкаської областей, в яких цей показник становив 1,6. Отже, у результаті проведених досліджень виділено зразки часнику озимого з коротким вегетаційним періодом, великою масою головки і кількістю зубків та врожайністю культури в посушливих умовах Правобережного Лісостепу України. Найкращі результати за масою головки (61 г) та врожайністю (12,7 т/га) отримали від вирощування зразка походженням із Запорізької області під номером 9. Однак за тривалістю вегетаційного періоду він виявився середньостиглим (106 діб), а у головці формувалося в середньому лише 7 зубків. Товарна урожайність становила 75 %. Найбільш ранньостиглим (103 доби) була місцева форма 8 із Запорізької області. Найменше зубків у головці формувалося у зразка 4 (Кіровоградська обл.) – 4 шт., а найбільше – в місцевої форми 10 (Чернігівська обл.) – 10 шт. Високою урожайністю характеризувалися варіанти 6 (Дніпропетровська обл.) та 8 (Запорізька обл.), де показник становив 10,3 і 10,5 т/га. Однак істотної різниці щодо цього показника не спостерігали.

Ключові слова: часник озимий, сорти, урожайність, місцева форма, вегетаційний період, маса головки.

 

Посилання: 
1. Altuntas S., Korukluoglu M. Growth and effect of garlic (Allium sativum) on selected beneficial bacteria. Food Science and Technology. 2019. 39(4). P. 897–904. DOI: 10.1590/fst.10618.
2. Cao R., Peng W., Wang Z., Xu A. β-Carboline alkaloids: biochemical and pharmacological functions. Current Medicinal Chemistry. 2007. 14(4). P. 479–500. DOI: 10.2174/092986707779940998.
3. ДСТУ ISO 6663-2002. Часник. Зберігання в холоді (ІSO 6663:1995, ІDT). [Чинний від 2003-10-01]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 7 с.
4. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2021 році / Н.В. Грюнвальд та ін. 2021. 531 с. URL: https://sops.gov.ua/ reestr-sortiv-roslin.
5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2022 році / Н.В. Грюнвальд та ін. 2022. 532 с. URL: https://sops.gov.ua/ reestr-sortiv-roslin.
6. Jenderek M.M. Generative reproduction of garlic (Allium sativum L.) (in Polish). Sesja Naukowa. 1998. 57. P. 141–145. 7. Garlic (Allium sativum L.) and its wild relatives from Central Asia: evaluation for fertility potential / R. Kamenetsky et al. Proceedings of the XXVIth International Horticultural Congress, Toronto, Canada. Acta Horticulturae. 2003. 637. P. 83–91.
8. Environmental control of garlic growth and florogenesis. Journal of the American Society for Horticultural Science / R. Kamenetsky et al. 2004. 129(2). P. 144–151.
9. Integrated transcriptome catalogue and organspecific profiling of gene expression in fertile garlic (Allium sativum L.) / R. Kamenetsky et al. BMC Genomics. 2015. 16(12). DOI: 10.1186/ s12864-015- 1212-2.
10. Black garlic: a critical review of its production, bioactivity, and application / S. Kimura et al. Journal of Food and Drug Analysis. 2017. 25(1). P. 62–70.
11. The compound, diallyl disulfide, enriched in garlic, prevents the progressiodoxorubicininduced nephropathy / S.C. Lin et al. Food Science and Technology. 2019. 39(4). P. 1040–1046. DOI: 10.1590/fst.15418.
12. Composition analysis and antioxidant properties of black garlic extract / X. Lu et al. Journal of Food and Drug Analysis. 2017. 25(2). P. 340–349.
13. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2020 році / С.І. Мельник та ін. 2020. 516 с. URL: https://sops. gov.ua/reestr-sortiv-roslin.
14. Shemesh-Mayer E., Kamenetsky-Goldstein R. Traditional and Novel Approaches in Garlic (Allium sativum L.) Breeding. Advances in Plant Breeding Strategies: Vegetable Crops. Springer, Cham. 2021. DOI: 10.1007/978-3-030-66965-2_1.
15. Сич З.Д., Кубрак С.М., Шубенко Л.А. Проблеми вирощування овочів в Україні під час війни. Теоретичні і практичні аспекти розвитку галузі овочівництва в сучасних умовах: матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2023. С. 178–181.
16. Сич З.Д. Методичні рекомендації по статистичній оцінці селекційного матеріалу овочевих і баштанних культур. Харків: ІОБ УААН. 1993. 72 с.
17. Сич З.Д., Кубрак С.М. Оцінка сортів і місцевих форм часнику озимого за господарсько цінними ознаками в умовах Правобережного Лісостепу України. Агробіологія. Біла Церква, 2020. Вип. 1 (157). С. 169–174. DOI: 10.33245/2310-9270- 2020- 157-1-169-174.
18. Сич З.Д., Кубрак С.М. Основні аспекти розвитку овочівництва в Україні. Аграрна освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту «Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, електроенергетиці, лісовому та садово-парковому господарстві»: мат. Міжнар. наук.-практ. конференції. Біла Церква: Білоцерківський НАУ, 2021. С. 24–26.
19. Tarique Aslam, Dudi B.S., Pandav A.K., Rana M.K. Evaluation of garlic (Allium sativum L.) genotypes for yield and yield attributing traits under semi arid zone of Haryana (Hisar). Theasian Journal of Horticulture. 2016. Vol. 11. Issue 1. Р. 96–100.
20. Effect of dietary fermented garlic by Weissella koreensis тpowder on growth performance, blood characteristics, and immune response of growing pigs challenged with Escherichia coli lipopolysaccharide / J.P. Wang et al. Journal of Animal Science. 2011. 89(7). P. 2123–2131. DOI: 10.2527/jas.2010-3186 PMid:21317348.
21. Yakovenko K.I. Experimentation methods in vegetable and melon growing. Kharkiv: Osnova, 2001. 369 p.
22. Yin M.C., Cheng W.S. Antioxidant and antimicrobial effects of four garlic-derived organosulfur compounds in ground beef. Meat Science. 2003. 63(1). P. 23–28. DOI: 10.1016/S0309- 1740(02)00047-5.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon sych-1-2024.pdf461.01 КБ