Ви є тут

Характеристика екологічних ризиків в екосистемах та оцінювання можливості їх прояву

 

Забруднення довкілля екотоксикантами природного та антропогенного походження створює ризики негативного впливу на стан довкілля, біоту екосистем, зокрема і людину. Наведено основні джерела екотоксичних забрудників та проведено аналіз ризиків, що можуть виникнути. З огляду на неоднозначність визначення поняття ризик, обговорюється тлумачення цього терміна. Виділено підхід щодо визначення ризику як вірогідність певних несприятливих подій чи процесів з урахуванням можливих наслідків. Вказано на взаємозв’язок екологічних ризиків з надійністю екосистем. Оцінка екологічного ризику є складним процесом, який стосується виявлення ймовірності виникнення оборотних або незворотних змін у структурі та функціях екосистем у відповідь на антропогенний або природний вплив. Кількісною мірою ризику як загрози небезпеки є добуток вірогідності несприятливого наслідку події і очікуваного збитку внаслідок події. Значна увага приділена оцінюванню можливих екологічних ризиків для агроекосистем, що пов’язані з порушенням стану довкілля, впливом на здоров’я людей, імовірним потраплянням токсичних речовин у харчові продукти та корми для свійських тварин. Екологічні ризики в агроекосистемах виникають, зокрема, внаслідок застосування засобів захисту рослин (пестицидів) та надмірного використання агрохімікатів. Водночас процес управління ризиками в агроекосистемах передбачає вибір і використання методів для зменшення ризику, зокрема, застосування заходів регулювання впливу екотоксикантів через обмеження використання та заборони найбільш токсичних. Вивчення екологічного ризику є необхідним для розуміння впливу шкідливих чинників на компоненти навколишнього природного середовища. Акцентується увага, що керування ризиками в сільському господарстві мають бути спрямовані на збереження оптимального стану агроекосистеми та захист здоров'я людини.

Ключові слова: екологічні ризики, навколишнє природне середовище, екотоксиканти, оцінка, небезпека, агроекосистема, пестициди.

 

Посилання: 
1. Кутлахмедов Ю.А., Матвеева И.В., Гроза В.А. Надежность биологических систем. Київ: Фитосоциоцентр, 2018. 352 с.
2. Агроекотоксикологія: тлумачний словник-довідник найбільш вживаних агроекологічних термінів / за ред. В. О. Ушкалова. Київ: ФОП Ямчинський О.В., 2021. 494 с.
3. Екологічні ризики: природа та критерії / В.М. Войціцький та ін. Екологічні науки. 2020. №4(31). С. 131–135. DOI: 10.32846/2306-9716/2020. eco.4-31.21
4. Ризик екологічний: словник-довідник з екології / уклад. О.Г. Лановенко, О.О. Осташина. Херсон: ПП Вишимирський В.С., 2013. 226 с.
5. Лисиченко Г.В., Забулов Ю.А., Хміль Г.А. Природний, техногенний та екологічний ризик. Київ: Наукова думка, 2008. 542 с.
6. Гайченко В.А., Чайка В.М. Екологія: короткий тлумачний словник. Київ: ЦП «Компринт», 2017. 238 с.
7. Назарук М.М., Бота О.В. Дослідження екологічних ризиків як ключовий елемент оцінки впливу на довкілля. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2020. Вип. 34. С. 100–107. DOI: 10.26565/1992-4224-2020-34-10
8. Бойко Т.В., Абрамова А.О. Оцінювання екологічних ризиків від впливів на навколишнє середовище техногенних об’єктів. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. № 4. С. 31–35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2015_4_7
9. Желобецька Т.Ф., Федорін О.М., Стукальський О.О. Ризик як оцінка небезпеки внаслідок надзвичайних ситуацій. Безпека життєдіяльності. 2012. № 12. С. 35–38. URL: http://catalog.library.tnpu. edu.ua:8080/library/DocDescription?doc_id=514739
10. Іванюта С.П., Качинський А.Б. Екологічна та природно-техногенна безпека України: регіональний вимір загроз і ризиків: моногр. Київ: НІСД, 2012. 308 с.
11. Монарх В.В. Поняття і підходи до оцінки екологічних ризиків. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. № 7. С. 50–54. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2017_7_10
12. Жирнов В.В., Савченко Д.А. Біоконверсія відходів: підручник. Київ: РРП Експресо-Друк. Частина I. 2017. 302 с.
13. Константинов В.Ю. Стокгольмська конвенція щодо стійких органічних забруднювачів. Українська дипломатична енциклопедія / заг. ред. Л.В. Губерський. Київ: Знання України, 2004. В 2-х томах. Т. 2. 812 с.
14. Гадецька З.М., Кузьмич Н.В. Оцінка екологічного ризику на території України. Ефективна економіка. 2015. №2. С. 132–138.
15. Козуля Т.В., Ємельянова Д.І. Екологічний ризик на різних дослідженнях природно-техногенних систем, інформаційне забезпечення його оцінки. Проблеми інформаційних технологій. 2015. № 17. С. 138–144. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Pit_2015_1_24
16. Токсичні речовини в харчових продуктах та методи їх визначення / А.А. Дубініна та ін. Київ: Професіонал, 2007. 384 с.
17. Горбулін В.П., Качинський А.Б. Засади національної безпеки України: підручник. Київ: Інтертехнологія, 2009. 272 с.
18. ДСТУ IEC/ISO 31010:2013. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику. [Чинний від 2013–12–11]. Вид. офіц. Київ: Мінекономрозвитку України, 2015. 80 с.
19. Моніторинг екосистем: цілі та необхідність, роль біоіндикації / В.М. Войціцький та ін. Біоресурси і природокористування. 2019. 11(3–4). С. 39–46. DOI: 10.31548/bio2019.03.005
20. Палапа Н.В., Гончар С.М. Екологічні ризики, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю людини. Агроекологічний журнал. 2022. № 1. С. 68–80. DOI: 10.33730/2077-4893.1.2022.255189
21. Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. URL: https://mepr.gov.ua/content

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon hugnuak-1-2023.pdf492.89 КБ