У статті акцентується увага на актуальній проблемі втрати господарсько цінних деревних порід через поширення шкідників і хвороб, спричинених зміною клімату. Наведено приклади масового всихання ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.) від халарового некрозу та ураження дерев роду В’язових (Ulmus L.) голландською хворобою. Відсутність ефективних методів контролювання таких грибкових захворювань становить загрозу для біорізноманіття лісів. Запропоновано розробку стратегій для збереження цінних порід, зокрема дуба звичайного (Quercus robur L.), за допомогою інтродукції видів роду Quercus з інших флористичних областей. Особливу увагу приділено генеративній функції дубів, яка визначає їхню здатність до цвітіння та плодоношення. Проведено також аналіз морфометричних характеристик насіння, енергії проростання та інших параметрів у Правобережному Лісостепу України. Розглянуто значення адаптації різних видів роду, що вивчали, до екологічних стресорів (посуха, мороз, забруднення ґрунту) та встановлено, що інтродуковані види (Quercus rubra L., Quercus castaneifolia C.A.M.) мають високу стійкість до шкідників і хвороб, що сприяє продуктивності насаджень. Висновки підкреслюють необхідність детального вивчення біоекологічних особливостей інтродукованих видів та створення якісного садивного матеріалу. Інтродукція дубів є перспективним напрямом для адаптації лісових екосистем до змін клімату та підвищення їхньої продуктивності. Досліджено генеративну здатність Quercus L., їхню адаптацію до умов Лісостепу України та перспективи використання в лісовому господарстві. Результати показали, що автохтонний Q. robur та види з Північної Америки (Q. coccinea, Q. palustris, Q. rubra) мають високоякісне насіння, а Q. rubra демонструє рясне природне поновлення. Запропоновано впровадження інтродукованих видів для підвищення продуктивності та збереження лісових екосистем.

Ключові слова: інтродукція, флористичні області, плодоношення, схожість, доброякісність, енергія проростання, природне поновлення.