Ви є тут

Формування сортових ресурсів пшениці озимої

 

У статті висвітлено питання особливостей формування сортових ресурсів пшениці озимої в Україні. Показано, що створення нових сортів є тривалим, працеємним і затратним матеріальним та інтелектуальним процесом. Схема селекційного процесу озимої пшениці складна і передбачає не менше 12 етапів, упродовж яких застосовуються різні методи селекції. Селекційна робота зі створення одного сорту проходить упродовж 6–12 років. За аналізу структури Державного Реєстру сортів рослин, дозволених для поширення в Україні виявлено, що станом на 2022 р. в Реєстр внесено 661 сорт пшениці озимої, зокрема української селекції 470 сортів, що становить 71,1 % від загальної їх кількості. За останніх п’ять років кількість сортів пшениці озимої в Реєстрі сортів рослин збільшилася в 1,7 разів з 273 в 2017 р. до 470 в 2022 р. За цей період активніше надходили до Реєстру сорти зарубіжної селекції, які в 2022 р. становили від загальної кількості 28,9 %, тимчасом у 2017 р. їх було 19,9 %. Переважна кількість створених сортів – 43,4 %, рекомендовані на поширення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України – Степу, Лісостепу та Поліссі. За групами стиглості найбільша кількість сортів 43,5 % середньостиглі та 37,2 % – середньоранні сорти. Аналіз активності оригінаторів сортів вітчизняної селекції показав, що лідером є Інститут фізіології рослин і генетики НАН, з якого до Реєстру занесені в 2022 р. 102 сорти або 21,7 % від загальної кількості вітчизняних сортів. Основним напрямом селекційної роботи цього інституту є створення пластичних сортів пшениці озимої для поширення в усіх зонах України – Степу, Лісостепу та Поліссі, частка цих сортів від їх загальної кількості становить 61,8 %, переважно це сорти середньоранньостиглі та середньостиглі. За рівнем продуктивності та напрямом використання сорти пшениці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України умовно розподіляються на дві групи: короткостеблові, високоінтенсивні сорти, які за сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій вирощування здатні формувати врожайність зерна до 10 т/га і більше та середньорослі сорти універсального використання, які в екстремальних умовах вирощування перевищують за врожайністю високоінтенсивні сорти.

Ключові слова: Реєстр сортів, селекційний процес, групи стиглості, поширення сортів, вітчизняна селекція.

 

Посилання: 
1. McIntosh R.A., Yamasaki Y., Devos K.M. Catalogue of gene symbols of wheat. 2008. URL: http://www.grs.nig.ac.jp./wheat/komugi/genes.
2. Технологія виробництва насіння пшениці озимої в правобережному Лісостепу України (методичні рекомендації) / за ред. В.І. Дубового, В.П. Кавунця. Київ: ДІА, 2006. 56 с.
3. Сайко В.Ф. Землеробство в сучасних умовах. Вісник аграрної науки. № 5. 2002. С. 5–11.
4. Технологія вирощування пшениці озимої на насіння в умовах Західного Лісостепу: методичні рекомендації / О.П. Волощук та ін. Оброшино, 2013. 30 с.
5. Паламарчук В.Д., Доронін В.А., Колісник О.М., Алексеєв О.О. Основи насіннєзнавства (теорія, методологія, практика): монографія. Вінниця: Друкарня ТОВ «Друк», 2021. 392 с.
6. Сапегин А.А. Для чего учреждена, как работает, чего достигла Одесская сельскохозяйственная станция (1912–1922). Одесса: Наркомзем Украины, 1923. 23 с.
7. Лебідь Є.М., Черенков А.В., Солодушко М.М., Гирка А.Д. Особливості вирощування озимої пшениці у Степу України. Наук.-техн. бюл. Миронівського ін-ту пшеницi ім. В.М. Ремесла. Київ, 2008. Вип. 8. С. 335–344.
8. Моргун В.В., Санін Є.В., Швартау В.В. Сорти та оптимальні системи вирощування озимої пшениці. Клуб 100 центнерів. Київ: Логос, 2012. 132 с.
9. Variability of number of kernels per spike in wheat cultivars (Triticum aestivum L.) / D. Knezevic et al. Journal of Central European Agriculture. 2012. Issue 13(3). P. 608–614. DOI: 10.5513/JCEA01/13.3.1099.
10. Kisiel M. Development of demand for small grains in European countries: present and future. Fragmenta agronomica. Conference of the European Society for Agronomy and Polish Society of Agrotechnical Sciences. Puławy, 1995. № 2. P. 10–17.
11. Mazurek J. Agronomic practices for small grain yield, stability and quality. Fragmenta agronomica. Conference of the European Society for Agronomy and Polish Society of Agrotechnical Sciences. Puławy, 1995. № 2. P. 126–135.
12. Рудик В.І. Селекційні досягнення в пшениці озимої за останні 20 років. Вісник аграрної науки. 2015. № 8. С. 68–72.
13. Животков Л.О., Власенко В.А., Борсук Г.Ю. Історія та результати селекційної роботи в Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4-х т. Київ: Логос, 2001. Т. 2. С. 376–380.
14. Рабінович С.В., Власенко В.А., Коломієць Л.А. Історія селекції, родоводи і склад високомолекулярних глютенінів миронівських пшениць, створених у 1929–2004 рр., та їхні нащадки в різних країнах світу. Наук.-техн. бюл. Мирон. ін-ту пшен. ім. В.М. Ремесла. Київ: Аграрна наука, 2004. Вип. 4. С. 58–126.
15. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницы. Київ: Наукова думка, 1995. 482 с.
16. Гончар О.М. Сортові ресурси поповнюються. Насінництво. 2006. № 1. С. 1–6.
17. Державний реєстр сортів рослин України. Київ: Урожай, 2017. 18. Державний реєстр сортів рослин України. Київ: Урожай, 2022.
19. Технологiя виробництва сертифiкованого насiння пшеницi озимої: методичні рекомендації / О. А. Демидов та ін.; за ред. В.В. Моргуна. Київ, 2013. 115 с.
20. Гаврилюк М.М., Коновалов Д.В. Екологічна пластичність сортів – інновацій та якість насіння. Насінництво. 2014. № 2. С. 15–20.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon konovalov_1-2023.pdf565.25 КБ