У статті наведено результати дворічних досліджень щодо впливу передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень посівів стимуляторами росту на основі гумінових речовин за різних фонів мінерального живлення на формування елементів продуктивності рослин і біологічну врожайність зерна пшениці озимої сорту Богдана. Двофакторний польовий дослід закладали методом розщеплених ділянок у трьох повтореннях. Ділянками першого порядку були два фони живлення: 1 – контроль (без добрив); 2 – припосівне внесення комплексного добрива Макростар з розрахунку N15P30K20 + підживлення посівів після настання фізичної стиглості ґрунту карбамідом у дозі N50 + позакореневе підживлення карбамідом у 37-му мікрофазу за кодом ВВСН у дозі N10. Ділянками другого порядку були сім варіантів застосування стимуляторів росту на основі гумусових речовин для обробки насіння та позакореневого внесення під час 31-ї мікрофази за кодом ВВСН. Аналіз отриманих результатів виявив істотний позитивний вплив досліджуваних варіантів застосування стимуляторів росту на обох фонах живлення на формування вищих елементів продуктивності рослин та більшої кількості рослин і бічних продуктивних стебел пшениці на момент збирання врожаю. Найбільших змін зазнавала біологічна врожайність зерна, оскільки оптимізація досліджуваних чинників забезпечувала збільшення всіх елементів продуктивності. Серед досліджуваних стимуляторів росту вищу ефективність виявив БлекДжек. Стимулятори росту Гумат Калію і Фульвігум, з погляду впливу на формування елементів продуктивності та біологічну врожайність зерна були подібними. Обробка насіння у сполученні з позакореневим підживленням цими продуктами на обох фонах живлення забезпечила формування істотно вищої біологічної врожайності зерна пшениці озимої порівняно з контролем, проте істотно поступалася варіантам де застосовували стимулятор росту БлекДжек.

Ключові слова: пшениця озима, добрива, стимулятор росту, передпосівна обробка насіння, позакореневе підживлення, елементи продуктивності.