Ви є тут

Формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від впливу позакореневих підживлень в умовах Правобережного Лісостепу України

У статті наведено результати дворічних досліджень щодо впливу позакореневих підживлень різними сполученнями водорозчинних добрив і антистресантів на формування елементів продуктивності рослин і біологічну врожайність зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проводили впродовж 2024, 2025 рр. на базі СФГ «Горизонт-2» Білоцерківського району Київської області. Двофакторний польовий дослід закладали методом розщеплених ділянок у чотирьох повтореннях. Ділянками першого порядку були три гібриди кукурудзи різних груп стиглості: 1 – Р7818 (ФАО 240); 2 – ДКС3730 (ФАО 280) і 3 – ДКС4541 (ФАО 380). Ділянками другого порядку були сім варіантів позакореневих підживлень розчинами на основі різних видів водорозчинних добрив з антистресовим продуктом. Підживлення проводили під час 14– 16 і 16–18 мікрофаз за шкалою ВВСН. Площа посівної ділянки – 140 м2 , облікової – 100 м2 . За впливом на формування ключових елементів продуктивності рослин та біологічну врожайність зерна кукурудзи, кращим був варіант із проведенням двох позакореневих підживлень сумішшю карбаміду (N21), комплексного добрива Nanovit кукурудза (1,5 л/га) і антистресанту Квантум АміноМакс 200 (1,0 л/га). У середньому за два роки досліджень кількість зерен в одному качані кукурудзи гібридів Р7818, ДКС3730 і ДКС4541 у цьому варіанті була на 5,5; 6,8 і 4,6 %, а їх маса – на 7,2; 8,2 і 6,2 % відповідно вищою, ніж на контролі. У 2024 р. біологічна врожайність зерна гібридів кукурудзи Р7818, ДКС3730 і ДКС4541 у цьому варіанті була на 0,67 т/га (14,8 %), 0,69 т/га (14,3 %) і 0,72 т/га (12,9 %) відповідно вищою ніж на контролі, у 2025 р. – на 0,64 т/га (10,2 %), 0,73 т/га (10,8 %) і 0,80 т/га (10,0 %). Проведення двох позакореневих підживлень розчинами без додавання антистресанту Квантум АміноМакс 200 також забезпечувало істотне підвищення біологічної врожайності зерна кукурудзи всіх гібридів порівняно з контролем.

Ключові слова: кукурудза, комплексні добрива, антистресанти, гібрид, біологічна врожайність, позакореневе підживлення, елементи продуктивності. 

Посилання: 
1. Юрченко С.О., Степаненко Б.В., Хачатурян А.Е. Урожайність гібридів кукурудзи на зерно залежно від їх групи стиглості. Scientific Progress & Innovations. 2024. № 27 (4). С. 66–71.
2. Любич В.В. Формування продуктивності різних гібридів кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1(97). С. 32–44. DOI: 10.31395/2415-8240 2020-97-1-32-44
3. Мокрієнко В. Адаптивні гібриди кукурудзи Roots Power для посушливих умов. Зерно. 2015. № 10. С. 54–56.
4. Кривенко А.І., Марткоплішвілі М.М. Особливості формування урожайності кукурудзи залежно від впливу елементів технології вирощування. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2020. № 28. С. 201–209. DOI: 10.47414/np.28.2020.230241
5. Телеванюк Б.І. Вплив біологізації системи живлення та густоти рослин на формування продуктивності рослин кукурудзи. Аграрні інновації. 2024. № 28. С. 111–116. DOI: 10.32848/agrar. innov.2024.28.17
6. Басюк П.Л., Грабовський М.Б. Динаміка зміни вмісту та урожайності сухої речовини у рослинах кукурудзи у разі застосування мікродобрив та регуляторів росту. Агробіологія. 2025. № 1. С. 8–17. DOI: 10.33245/2310-9270-2025-195-1-8-17
7. Паламарчук В.Д., Демчук Б.С. Роль позакореневих підживлень у сучасних технологіях вирощування зернової кукурудзи. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 20. С. 60–76.
8. Сидякіна О.В., Іванів О.О. Сучасний стан і перспективи виробництва зерна кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 225– 234. DOI: 10.32851/2226-0099.2023.130.33
9. Kaur H., Kaur H., Kaur H., Srivastava S. The beneficial roles of trace and ultra trace elements in plants. Plant Growth Regulation. 2023. No 100(2). Р. 219–236. DOI: 10.1007/s10725-022-00837-6
10. Паламарчук В.Д., Коваленко О.А. Вплив позакореневих підживлень на рівень передзбиральної вологості зерна гібридів кукурудзи. Зрошувальне землеробство. Херсон, 2018. Вип. 69. С. 58–63.
11. Ласло О.О., Олепір Р.В. Ефективність комплексного удобрення в технології вирощування кукурудзи. Український журнал природничих наук. 2025. № 11. С. 170–177. DOI: 10.32782/ naturaljournal.11.2025.18
12. Іванів М.О., Сидякіна О.В., Гамула Є.А. Вплив густоти рослин та позакореневих підживлень мікродобривами на врожайність гібридів кукурудзи марки Декалб в умовах Північного Степу України. Аграрні інновації. 2025. № 31. C. 59–66. DOI: 10.32848/agrar.innov.2025.31.10
13. Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є.В. Урожайність кукурудзи залежно від удобрення та гібриду на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 4. С. 63–65.
14. Паламарчук В.Д. Вплив позакореневих підживлень на стійкість гібридів кукурудзи до вилягання. Збірник наукових праць ВНАУ. Сільське господарство та лісівництво. 2018. № 8. С. 14–25.
15. Дудка М., Черчель В. Позакореневе підживлення: необхідність чи альтернатива? Пропозиція. 2014. № 6. С. 64–69.
16. Крамарьов С.М., Шевченко М.С., Шевченко В.М. Позакореневе підживлення посівів гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2000. № 12–13. С. 36–39.
17. Шинкарук Л.М. Вплив удобрення кукурудзи на біометричні показники та елементи структури урожаю кукурудзи в умовах західного Лісостепу України. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2020. Вип. 96. Ч. 1. С. 443–456.
18. Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є.В., Антал Т.В. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на удобрення та економічна ефективність вирощування. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип. 106. С. 72–78.
19. Молдован Ж.А., Собчук С.І. Вплив строків сівби, густоти рослин та абіотичних факторів на формування врожайності зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Лісостепу Західного. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 31–38.
20. Штукін М.О., Оничко В.І. Особливості підбору гібридів кукурудзи для умов північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. 2013. № 11. С. 213–217.
21. Дослідна справа в агрономії / А.О. Рожков та ін. Харків: Майдан, 2016. Кн. 1. 300 с.
22. Рожков А.О., Каленська С.М., Пузік Л.М., Музафаров Н.М. Дослідна справа в агрономії. Статистична обробка результатів агрономічних досліджень. Харків: Майдан, 2016. Кн. 2. 298 с.
23. Цилюрик О.І., Сологуб І.М. Ефективність стимуляторів росту рослин на кукурудзі в Північному Степу. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 259–268. DOI: 10.32851/2226- 0099.2023.130.37
24. Шевченко Л.А., Токмакова Л.М. Формування і продуктивність фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи за дії поліміксобактерину – стимулятора росту рослин. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Сільськогосподарські науки. 2018. Т. 20. № 89. С. 47–51. DOI: 10.32718/nvlvet8908
25. Tomashuk O.V., Kamenshchuk B.D. Photosynthetic productivity of maize crops under the influence of different farming systems in the Rightbank Forest-Steppe. Tavrian Scientific Bulletin. 2018. Vol. 2. No 100. P. 91–97.
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon storogenko_2_2025.pdf538.32 КБ