Щороку масштаби територій заселення інвазійним шкідником – самшитова вогнівка (Суdalima perspectalis (Walker, 1859)) – стрімко зростають. У 2005 року цей вид мав поширення у 16 країнах Євросоюзу. Дані про наявність C. perspectalis на території України до 2013 р. були відсутні, вперше самшитову вогнівку було виявлено у 2014 році. Самшитова вогнівка це полівольтинний вид, формує 2–3 генерації в рік, в південних регіонах до 4 генерацій, з обов'язковими діапаузами 6–8 тижнів. Гусінь живиться листками самшиту, а за їх відсутності – корою. Зимує шкідник в стадії лялечки або гусені у коконі закріпленого в густій павутині між листям самшиту.

Метою досліджень було встановити особливості розвитку інвазійного виду Суdalima perspectalis в культурфітоценозах Buxus sem-pervirens L. в урбанізованих умовах Київської області.

За роки досліджень 2019–2022 рр. встановили, що інвазійна популяція C. perspectalis в умовах урбоекосистеми м. Біла Церква розвивалася досить стрімко. Зокрема, після поодиноких випадків виявлення інвазійного виду Суdalima perspectalis в 2019 та 2020 рр., спостерігалося повне локальне об’їдання самшиту на урбанізованих територіях м. Біла Церква у 2022 році, що свідчить про агресивність цього виду комахи, її швидкість розмноження і плодовитість та можливість розвитку в декілька генерацій в умовах Київської області. У результаті ентомологічного моніторингу прояву С. perspectalis (Walker, 1859) встановили, що еколого-фітоценотичні пояси (ЕФП) м. Біла Церква Київської області, які синхронно змінюються у просторі паралельно градієнту угруповань рослин, суттєво впливають на формування популяції інвазійного виду. Специфічні мікрокліматичні умови урбогенного середовища і його екологічні особливості призводять до певних змін у динаміці поширення інвазійного виду C. perspectalis. Проведені дослідження прояву шкідника на кормовій культурі Buxus sempervirens L. в умовах урбоекосистем м. Біла Церква засвідчують відмінності в ступені поширення у різних ЕФП, що є відображенням впливу комплексу несприятливих чинників урбо-генного середовища.

Ключові слова: Buxus sempervirens L., Cydalima perspectalis (Walker, 1859), еколого-фітоценотичні пояси.