Ви є тут

Ефективність застосування інсектицидів у захисті пшениці озимої від шкідників

У статті висвітлено результати досліджень щодо уточнення домінуючих видів і груп з числа найбільш небезпечних видів фітофагів в агроценозі пшениці озимої. Польовий дослід проводили у восьмипільній сівозміні СТОВ «Черепин» Білоцерківського району Київської області. Рівень урожайності пшениці озимої залежить від комплексу абіотичних і біотичних чинників, зокрема від видового складу фітофагів, їх чисельності та ступеня шкодочинності. За результатами досліджень встановлено, що у фазу ВВСН 9–21 найбільш шкодочинним був турун хлібний (Zabrus tenebrioides G.), чисельність якого у 2,3–7 разів перевищувала ЕПШ. Зокрема, за зростання чисельності туруна хлібного у фазу ВВСН 13–21 до 9,5 екз./м2 на контрольному варіанті виявили найбільшу кількість пошкоджених рослин – 19 шт./м2 . Технічна ефективність на варіанті із застосуванням інсектицида-протруйника Круїзер 350 FS у цю фазу росту і розвитку рослин пшениці озимої становила 83,3 %. На варіанті із застосуванням комбінованого препарату Гаучо Плюс 466 FS цей показник становив 100 %. У літній період в агроценозі пшениці озимої (фаза ВВСН 61-79) значної шкоди посівам культури завдавали клопи хлібні та попелиці злакові, чисельність яких перевищувала ЕПШ відповідно в 3,3–4,4 та 1,5–2 рази. Технічна ефективність комбінованого інсектициду Енжіо 247 SC, КС (лямбда-цигалотрин + тіаметоксам) проти цієї групи фітофагів уже через 3 доби після застосування становила 97,1 %, а через 10 діб – 100 %. Проти комплексу попелиць злакових найефективнішим також виявився інсектицид Енжіо 247 SC, КС, оскільки через 3 доби після застосування препаратів у досліді технічна ефективність становила 93,1 %, тимчасом в інших варіантах цей показник був на рівні 51,7–84,0 %. Застосування комбінованого інсектициду Енжіо 247 SC, КС забезпечило надійний захист пшениці озимої від клопів хлібних і попелиць злакових, що вплинуло на урожайність культури, оскільки в цьому варіанті цей показник був найвищим у досліді – становив 6,54 т/га.

Ключові слова: пшениця озима, агроценоз, фітофаги, чисельність, шкодочинність, інсектицид, технічна ефективність. 

 

Посилання: 
1. Solutions for a cultrivated planet / J.A. Foley et al. Nature. 2011. Vol. 478. P. 337–342.
2. Global food gemand and the sustainable intensification of agriculture / D. Tilman et al. Proc. Natl, Acad. Sci. USA. 2011. Vol. 108. P. 20260–20264.
3. Mechanism of interitanse for guantitative traits in interfspecific crosses of Triticum aestivum L. / W. Nazzer et al. World Applied sciences Journal. 2013. Vol. 22 (10). P. 1440–1448.
4. Мостов’як І.І. Інтегрована система захисту рослин у формуванні збалансованих агроекосистем. Збалансоване природокористування. 2020. № 1. С. 77–86.
5. Сучасна стратегія інтегрованого захисту рослин / В.М. Писаренко та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 104–111.
6. Концепція формування і особливості контролю фітосанітарного стану сучасних агроценозів України / М.М. Доля та ін. Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. Сільськогосподарські науки. Херсон, 2023. Вип. 129. С. 71–79.
7. Сівозміни у землеробстві / за ред. В.Ф. Сайка, П.І. Бойка. Київ: Аграрна наука, 2002. 146 с.
8. Секун М.П. Роль сучасних інсектицидів в інтегрованих системах захисту рослин від шкідників. Захист і карантин рослин. 2007. Вип. 53. С. 348–356.
9. Технології вирощування зернових і технічних культур в умовах Лісостепу України / за ред. П.Т. Саблука, Д.І. Мазоренка, Г.Є. Мазнєва. 2-е вид., доп. Київ: ННЦ ІАЕ, 2008. 720 c.
10. Писаренко В.М., Диченко О.Ю. Вплив попередника на динаміку чисельності злакових попелиць у посівах пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 3. С. 5–7.
11. Курцев В.О., Секун М.П. Роль агротехнічних заходів у регулюванні чисельності шкідників пшениці озимої. Захист і карантин рослин. 2013. Вип. 49. С. 87–88. 12. Станкевич С.В. Управління чисельністю комах-фітофагів: навч. посіб. Харків: ФОП Бровін О.В., 2015. 178 с.
13. Стригун О.О., Судденко Ю.М. Видовий склад шкідливої ентомофауни агробіоценозу пшениці озимої в Правобережному Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. Вип. 3. С. 15–18.
14. Захист посівів пшениці озимої від хвороб та шкідників: науково-методичні рекомендації / О.А. Демидов та ін. Миронівка, 2015. 40 с. 15. Кравченко В. Протруювання насіння сільськогосподарських культур: переваги та недоліки. Пропозиція. 2020. № 7/8. С. 74–76.
16. Аналіз чисельності популяцій та шкідливості фітофагів агроценозів зернових колосових культур Центрального Лісостепу України / І.І. Мостов’як та ін. Агроекологічний журнал. 2020. № 3. С. 41–52.
17. Медвідь В.С. Ентомофауна пшениці озимої у Правобережному Лісостепу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3. С. 96–103. 18. Косилович Г., Голячук Ю. Захист пшениці озимої від хвороб і шкідників. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. Львів, 2019. № 23. С. 159–163.
19. Дубровін В. Хто головніший – агроном чи шкідники? Пропозиція. 2018. № 4. С. 114–115.
20. Єрмоленко О. Компанія BASF: нові можливості та перспективи біологічного захисту рослин. Пропозиція. 2015. № 11. С. 90–92.
21. Косилович Г., Голячук Ю. Використання біопрепаратів на озимій пшениці. Вісник Львівського національного аграрного університету: зб. наук. пр. Агрономія. Львів, 2021. № 25. С. 131–136.
22. Технологічні прийоми органічного землеробства як основа регулювання розвитку шкідливих організмів / В.М. Писаренко та ін. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 46–53. 23. Методики випробування і застосування пестицидів / за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 437 с.
24. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур: підручник / Й.Т. Покозій та ін. Київ: Аграрна освіта, 2010. 223 с.
25. Методичні рекомендації з обліку чисельності шкідників на посівах зернових колосових культур / В.П. Петренкова та ін. Харків, 2011. 52 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon uakovenko_1_2024.pdf470.43 КБ