Ви є тут

Ефективність позакореневого підживлення ярої пшениці сорту Струна миронівська сполуками цинку та мангану в умовах Полісся України

Наведено результати трирічного дослідження ефективності позакореневого підживлення посівів ярої пшениці сорту Струна миронівська водними розчинами цинку, мангану та їх хелатованими аналогами у складі ЕДТА (комплексонати цинку та мангану) у різні фази росту та розвитку рослин. Дослідження проводили на дерново-середньопідзолистих глеюватих супіщаних ґрунтах Полісся, забруднених радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС.

В середньому за 2014–2016 рр. дослідження підвищення урожайності зерна і соломи ярої пшениці внаслідок позакореневого підживлення посівів у різні фази росту та розвитку рослин не встановлено. Водночас, статистично значущий ефект від підживлення спостерігався у посушливих умовах 2015 року, зумовлених майже повною відсутністю атмосферних опадів протягом другої та третьої декад травня та першої декади червня на тлі високих середньо-добових температур (ГТК Селянінова < 0,4). Позакореневе підживлення посівів розчином цинку та хелатними формами мікроелементів (ЕДТА) в умовах посухи сприяло підвищенню урожайності зерна пшениці на понад 30 % порівняно з контролем. Позакореневе підживлення рослин розчином мангану підвищувало урожайність зерна в умовах посухи щонайменше на 30 % незалежно від фази росту та розвитку рослин на час обприскування. Аналогічні закономірності спостерігались для соломи. За сприятливих погодних умов (2014 та 2016 рр.) позакореневе підживлення не приводило до підвищення урожайності пшениці. Також показано, що за зростання урожайності зерна пшениці внаслідок позакореневого підживлення посівів водними розчинами цинку, мангану та їх хелатованими аналогами у складі ЕДТА концентрація у ньому феруму, мангану, купруму та цинку знижується. Зростання рівня урожайності соломи негативно корелює з концентрацією у ній цинку та бору (r = −0,57).

Ключові слова: ґрунт, ферум, калій, пшениця, манган, купрум, радіоцезій, цинк.

 

Посилання: 
  1. Ranade-Malvi U. Interaction of micronutrients with major nutrients with special reference to potassium. Karnataka Journal of Agricultural Science. 2011. Vol. 24(1). P. 106–109.
  2. Greger M. Uptake of Nuclides by Plants. SKB-rapport. TR-04-14, 2004. 70 p.
  3. Zeidan M.S., Mohamed M.F., Hamouda H.A. Effect of Foliar Fertilization of Fe, Mn and Zn on Wheat Yield and Quality in Low Sandy Soils Fertility. World Journal of Agricultural Sciences. 2010. No. 6(6). P. 696–699.
  4. Ткач О.П., Каменчук О.П., Михальська Л.М. Реакція рослин озимої пшениці сорту Артеміда на обробку насіння сірчанокислим марганцем. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Біологія. 2014. 23(1129). С. 116–122.
  5. Landberg T., Greger M. Differences in uptake and tolerance to heavy metals in Salix from unpolluted and polluted areas. Appl. Geochem. 1996. Vol. 11. P. 175–180. DOI: 10.1016/0883-2927(95)00082-8.
  6. Impact of foliar and root application of phosphorus on zinc concentration of winter wheat grown in China / W. Shaoxia et al. Crop and Pasture Science. 2019. Vol. 70(6). P. 499– 508.
  7. Wang S., Tian X., Liu Q. The Effectiveness of Foliar Applications of Zinc and Biostimulants to Increase Zinc Concentration and Bioavailability of Wheat Grain. Agronomy. 2000. Vol. 10(2). 178 p. DOI: 10.33
  8. 90/agronomy10020178
  9. Cakmak I., Kalayci M., Kaya Y. Biofortification and localization of zinc in wheat grain. Journal of Agriculture and Food Chemisty. 2010. Vol. 58. P. 9092–9102.
  10. Curie C., Cassin G., Couch D. Metal movement within the plant: Contribution of nicotianamine and yellow stripe 1-like transporters. Annals of Botany. 2009. Vol. 103. P. 1–11.
  11. Zoz T., Steiner F., Fey R. Response of wheat to foliar application of zinc. Ciência Rural, Santa Maria. 2012. Vol. 42(5). P. 784–787.
  12. Гоман Н.В., Попова В.И., Бобренко И.А. Влияние микроудобрений на структуру урожая озимой пшеницы. Вестник КрасГАУ. 2016. № 1. C. 114–117.
  13. Nadim M.A., Awan I.U., Baloch M.S. Response of wheat (Тriticum aestivum L.) to different micronutrients and their application methods. The Journal of Animal & Plant Sciences. 2012. 22(1). P. 113–119.
  14. Saha S., Chakraborty M., Sarkar D. Rescheduling zinc fertilization and cultivar choice improve zinc sequestration and its bioavailability in wheat grains and flour. Field Crops Research. 2017. Vol. 200. P. 10–17.
  15. Кривенко А.І., Бурикіна С.І. Пигментна система фотосинтетичного апарату пшениці озимої за дії мікроелементу цинк. Таврійський науковий вісник. 2015. № 102. С. 58–67.
  16. Логінова І.В., Білєра Н.М. Ефективність різних форм і способів внесення мікроелементів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Агрономія. 2014. Вип. 195(1). С. 71–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2014_195%281%29__13
  17. Кривенко А.І., Бурикіна С.І. Ефективність форм і строків внесення цинку на посівах пшениці озимої. Вісник аграрної науки. 2019. № 2(791). C. 23–30.
  18. Gurmani A.H., Shahani B.H., Khan D.I. Effect of micronutrients (Zn, Cu, Fe, Mu) on the rice yield and soil/plant concentration. Sarhad Journal of Agriculture. 1988. Vol. 4(4). P. 515–520.
  19. Wu X., Aasen I. Models for predicting soil zinc availability for barley. Plant Soil. 1994. Vol. 163. P. 279–285.
  20. Farago M.E. Plants and the Chemical Elements. Biochemistry, Uptake, Tolerance and Toxicity. 1994. VCH, Weinheim, 292 p.
  21. Interactions between leaf macronutrients, micronutrients and soil properties in pistachio (Pistacia vera L.) orchards / P. Koukoulakis et al. Acta Bot. Croat. 2013. Vol. 72 (2). P. 295–310.
  22. Pii Y., Cesco S., Mimmo T. Shoot ionome to predict the synergism and antagonism between nutrients as affected by substrate and physiological status. Plant Physiol. Biochem. (Paris). 2015. Vol. 94. P. 48–56. DOI: 10.1016/j.plaphy.2015.05.002.
  23. Добряк Д.С., Кузін Н.В. Наукові основи використання земель в умовах радіаційного забруднення. Збалансоване природокористування. 2018. № 1. С. 6–12.
  24. Груша В.В., Гудков І.М. Ефективність позакореневого підживлення рослин сполуками цинку і марганцю у зниженні накопичення радіонуклідів та збільшенні продуктивності. Вісник ЖНАЕУ. 2009. № 2. С. 48–53. URL: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/5890/3/VZNAU_2009_2_48-53.pdf
  25. Зменшення надходження 137Сs і 90Sr в сільськогосподарські рослини під впливом мікроелементів / І.М. Гудков та ін. Науковий вісник НАУ. 1998. Вип. 10. С. 264–269.
  26. McGowen S.L., Basta N.T., Brown G.O. Use of diammonium phosphate to reduce heavy metal solubility and transport in smelter-contaminated soil. Journal of Environmental Quality. 2001. № 30, P. 493–500. DOI: 10.2134/jeq2001.302493x
  27. Graham R.D., Rengel Z. Genotypic variation in Zn uptake and utilization by plants / A.D. Robson, (Ed.). Zinc in Soils and Plants. Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, the Netherlands. 1993. P. 107–114.
  28. Ma D., Sun D., Wang Ch. Physiological responses and yield of wheat plants in Zinc-mediated alleviation of drought stress. Front Plant Science. 2017. Vol. 8. P. 1–12.
  29. Dias A.S., Lidon F.C., Ramalho J.C. Heat stress in Triticum: kinetics of Fe and Mn accumulation. Brazilian Journal of Plant Physiology. 2009. Vol. 21(2). P. 153–164. DOI: 10.1590/S1677-04202009000200008
  30. Eck P., Campbell F.J. Effect of high calcium application on boron tolerance of carnation, Dianthus caryophyllus. Proc. Am. Soc. Hortic. Sci. 1962. Vol. 81. P. 510–517.
  31. Jones H.E., Scarseth G.D. The calcium boron balance in the plants as related to boron needs. Soil Science. 1944. Vol. 57. P. 15–24.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon vinichuk_2_2022.pdf471.56 КБ