Ви є тут

Головна » 2022 » АГРОБІОЛОГІЯ №2 2022

Дослідження видового різноманіття рослин лісів ДП «Радомишльське ЛМГ»

Досліджено видове різноманіття рослин на території Радомишльського лісомисливського господарства на ділянках з різними типами лісорослинних умов. Ідентифіковано 21 вид, які належать до 15 родин, 18 родів. Визначено основні типи лісу (Pinus sylvestris-Vaccinium vitisidaea+V. myrtillus-Cladonia spp.+ Pleurozium; Pinus sylvestris-Calluna vulgaris-Pleurozium+ Cladonia ssp.; Pinus sylvestris-Vaccinium myrtillus-Pleurozium; Pinus sylvestris-Pteridium aquilinum-Vaccinium myrtillus-Pleurozium; Pinus sylvestris-Calamagrostis arundinacea+Convallaria majalis) та головні індекси видового різноманіття (Сімпсона, Шеннона-Ввівера, Вирівняності та Маргалефа). Серед типів лісу найбільш поширеними є зелено-мохово-чагарникові сосняки та саме ділянки з цим типом лісу характеризуються найбільшими показниками видового різноманіття та багатства з піковими показниками індекса Сімпсона – 0,89; індекса Шеннона-Вівера – 2,55 та індекс Маргалефа – 3,21. Показники зеленомохово-лишайникового соснового лісу, навпаки, вказують на достатньо бідну видову різноманітність, а саме індекса Сімпсона – 0,75; індекса Шеннона-Вівера – 1,67 та індекс Маргалефа – 1,65. Проте, саме цей тип лісу характеризувався максимальними показниками вирівняності – 0,9. Було проведено порівняльний аналіз видового складу досліджуваних ділянок для оцінки бета-різноманіття за допомогою індекса Жаккара. Найбільшу подібність мають сосняки чагарниково-зеленомохові з домінацією чорниці та орляка (0,7), а також сосняки зеленомохово-дрібнотрав’яні та чагарниково-зеленомохові з домінацією чорниці (0.6); найменшу – сосняк дрібнотрав’яний та сосняк зелено-мохово-лишайниковий (0.2).

Ключові слова: видове різноманіття, бета-різноманіття, альфа-різноманіття, фіторізноманіття, Полісся України, типи лісів.

 

КРАТЮК О.Л. https://orcid.org/0000-0002-2661-8074


Посилання: 
  1. Bernardo-Cravo, A., Schmeller, D.S., Chatzi-notas, A., Vredenburg, V.T., Loyau A. (2020). Environmental factors and host microbiomes shape host–pathogen dynamics. Trends Parasitol. no. 36, pp. 29–36.
  2. Schmeller, D.S., Loyau, A., Bao, K., Brack, W., Chatzinotas, A., De Vleeschouwer, F., Friesen, J., Gandois, L., Hansson S.V., Haver, M., Le Roux, G., Shen, J., Teisserenc, R., Vredenburg, V.T. (2018). People, pollution and pathogens: global change impacts in mountain freshwater ecosystems. Sci Total Environ. pp. 622–623, pp. 756–763. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2017.12.006
  3. Di Marco, M., Baker, M.L., Daszak, P., De Barro, P., Eskew, E.A., Godde, C.M., Harwood, T.D., Herrero, M., Hoskins, A.J., Johnson, E. (2020). Opinion: sustainable development must account for pandemic risk. Proc Natl Acad Sci USA. no. 117, pp. 3888–3892.
  4. Haahtela, T.A. (2019). Biodiversity hypothesis. Allergy. no. 74, pp. 1445–1456. DOI: 10.1111/all.13763
  5. Bamber, J.L., Oppenheimer, M., Kopp, R.E. (2019). Ice sheet contributions to future sea-level rise from structured expert judgment. P Natl Acad Sci USA. no. 116, 11195 p.
  6. Balvanera, P., Calderón-Contreras R., Castro A.J. (2017). Interconnected place-based social-ecological research can inform global sustainability. Curr Opin En-viron Sust. no. 29, pp. 1–7.
  7. Pyšek, P., Hulme, P.E., Simberloff, D., Bacher, S., Blackburn, T.M., Carlton, J.T., Dawson, W., Essl, F., Fox-croft, L.C., Genovesi, P., Jeschke, J.M., Kühn, I., Liebhold, A.M., Mandrak, N.E., Meyerson, L.A., Pauchard, A., Pergl, J., Roy, H.E., Seebens, H., van Kleunen, M., Vilà, M., Wingfield, M.J., Richardson, D.M. (2020). Scientists' warning on invasive alien species. Biol Rev Camb Philos Soc. no. 95(6), pp. 1511–1534. DOI: 10.1111/brv.12627
  8. BGCI. Threat Search online database. From Botanic Gardens Conservation International. 2020. Available at: www.bgci.org/threat_search.php
  9. IUCN. The IUCN red list of threatened species. Version 2020-1. 2020. Available at: https://www.iucnredlist.org
  10. Paton, A., Antonelli, A., Carine, M., Campostrini Forzza, R., Davies, N., Demissew, S., Dickie, J. (2020). Plant and Fungal collections: Current status, future perspectives. Plants, People, Planet. DOI: 10.1002/ppp3.10141
  11. Nic Lughadha, E., Bachman, S.P., Leão, T.C.C. (2020). Extinction risk and threats to plants and fungi. Plants, People, Planet. no. 2, pp. 389–408. DOI: 10.1002/ppp3.10146
  12. Für Naturschutz, B. (2015). Artenschutz-Re-port 2015. Tiere und Pflanzen in Deutschland. 12 p.
  13. Schulze, E.D. (2018). Effects of forest management on biodiversity in temperate deciduous forests: An overview based on Central European beech forests, Journal for Nature Conservation. Vol. 43, pp. 213–226. DOI: 10.1016/j. jnc.2017.08.001 .
  14. Ammer, C. (2019). Diversity and forest productivity in a changing climate. New Phytologist. no. 221(1), pp. 50–66.
  15. Duguid, M.C., Ashton, M.S. (2013). A meta-analysis of the effect of forest management for timber on understory plant species diversity in temperate forests. Forest Ecology and Management. no. 303, pp. 81–90. DOI: 10.1016/j.foreco.2013.04.009.
  16. Zeller, L., Liang, J., Pretzsch, H. (2018). Tree species richness enhances stand productivity while stand structure can have opposite effects, based on forest inventory data from Germany and the United States of America. Forest Ecosystems. no. 5(1), 4 p.
  17. Chaudhary, A., Burivalova, Z., Koh, L.P., Hellweg, S. (2016). Impact of Forest Management on Species Richness: Global Meta-Analysis and Economic Trade-Offs. Scientific Reports. no. 6(1), 23954 p.
  18. Cordonnier, T., Kunstler, G., Courbaud, B., Morin, X. (2018). Managing tree species diversity and ecosystem functions through coexistence mechanisms. Annals of Forest Science. 75 p.
  19. Burke, D., Elliott, K., Holmes S., Bradley D. (2008). The effects of partial harvest on the understory vegetation of southern Ontario woodlands. Forest Ecology and Management. no. 255, pp. 2204–12.
  20. Tucker, Caroline M., Cadotte, Marc W., Carvalho, Silvia B., Davies, T. Jonathan, Ferrier, Simon, Fritz, Susanne A., Grenyer, Rich, Helmus, Matthew R., Jin, Lanna S. (2017). A guide to phylogenetic metrics for conservation, community ecology and macroecology: A guide to phylogenetic metrics for ecology". Biological Reviews. no. 92 (2), pp. 698–715. DOI: 10.1111/brv.12252.
  21. Nestoriak, Yu.Yu. (2010). Methodychni zazady obliku ta otsinky stanu bioriznomanittia v lisakh [Methodological bases of accounting and assessment of the state of biodiversity in forests]. Ahrosvit, no. 6, pp. 53–56.
  22. Canullo, R., Starlinger, F., Granke, O., Fischer, R., Aamlid, D., Dupouey, J.L. (2020). Part VII.1: Assessment of Ground Vegetation. Version 2020-1. In: UNECE ICP Forests Programme Coordinating Centre (ed.): Manual on methods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests. Thünen Institute of Forest Ecosystems, Eberswalde. 14 p. Available at: http://www.icpforests.org/manual.htm
  23. Serebryakov, I.G. (1969). Ecological morphology of plants. Life forms of angiosperms and conifers. Leningrad: Science.
  24. Opredelytel vysshykh rastenyi Ukrayny [Determinant of vascular plants of Ukraine]. Kyiv, Scientific thought, 1987, 548 p.
  25. Gamito S. (2010). Caution is needed when applying Margalef diversity index. Ecological Indicators. no. 10(2), pp. 550–551.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kratuk_2_2022.pdf440.49 КБ
Рік: 
2022
АГРОБІОЛОГІЯ №2 2022