Ви є тут

Дослідження сучасних сортів пшениці озимої за урожайністю залежно від умов вирощування

Створення сучасних сортів пшениці озимої стало поштовхом до інтенсифікації технологій вирощування, що було спрямовано на розкриття генетичного потенціалу останніх. Це можливо за умови виконання комплексу агротехнологічних заходів і жорсткої технології вирощування насіння. Від попередників, строків сівби та погодних умов у період вегетації значною мірою залежить продуктивність різних за генотипом сортів. Метою досліджень було визначення потенціалу врожайності нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників та строків сівби в умовах північно-східного Лісостепу України. Дослідження проведено на полях Державного підприємства дослідного господарства «Правдинське» (ДПДГ «Правдинське») Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН (МІП) у вегетаційні роки 2018–2019–2020–2021 (чинник – А (рік)), що розташований в умовах північно-східного Лісостепу України. Об’єктом досліджень були п’ять нових сортів пшениці озимої миронівської селекції (МІП Фортуна, МІП Лада, МІП Ювілейна, Аврора миронівська, МІП Лакомка) порівняно із стандартом Подолянка – чинник В. Досліди закладали після двох попередників – соняшник, соя – чинник С; сівбу здійснювали 25 вересня та 5 жовтня з відхиленням 1–3 доби – чинник D. Рівень коефіцієнтів суттєвості відхилень температури повітря (°С) та суми опадів (мм) визначали за градацією згідно з методикою Педя Д.А. (1975) і Каленської С.М. (2018). Погодні умови в роки досліджень істотно різнились, що дало змогу об’єктивно оцінити матеріал. Досліджено врожайність нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників та строків сівби. Серед досліджуваних попередників визначено найкращим сою, а строком сівби – 5 жовтня, що у середньому за роки вивчення сприяло отриманню максимального рівня врожайності нових сортів культури. За результатами дослідження сортових відмінностей визначено, що найбільшу врожайність загалом по досліду за двома строками сівби (25 вересня та 5 жовтня) мали сорти МІП Ювілейна (6,38 і 6,82 т/га відповідно) та МІП Фортуна (6,78 і 6,60 т/га відповідно).

Ключові слова: пшениця озима, сорт, урожайність, погодні умови, попередник, строк сівби.

 

Посилання: 
1. «Земельний довідник України 2020» – база даних про земельний фонд країни. URL: https://agropolit.com/spetsproekty/705-zemelniy-dovidnik-ukrayini-baza-d...
2. Демчук Н. Посівні площі основних сільськогосподарських культур за 2010–2019 роки. URL: https://superagronom.com/blog/657-posivni-ploschi-osnovnih-silskogospoda...
3. Зернові, зернобобові, круп’яні культури і кукурудза в агроекосистемах / О.І. Різник та ін. Наукові основи ведення зернового господарства. Київ: Урожай, 1994. С. 41–54.
4. Wheat Outlook / WHS-16j / October 14, 2016, Economic Research Service, USDA.
5. Ткаченко К.В., Варченко О.М. Аналіз структури виробництва зернових культур у сільськогосподарських підприємствах України. Економіка та управління АПК. 2014. № 2. С. 134–140.
6. Польовий В.М., Лукащук Л.Я., Гук Л.І. Ефективність інтенсифікації технології вирощування пшениці озимої в Західному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). С. 35–40. DOI: 10.31073/agrovisnyk 201811-05
7. Білітюк А.П., Гарбар Л.А., Циганчук С.М. Вплив технологічних процесів вирощування на урожайність та якість пшениці озимої в умовах Західного Полісся України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 68–71. DOI: 10.31210/visnyk2012.03.13
8. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В. Фактори стабілізації виробництва зерна пшениці озимої в Лісостепу Правобережному. Вісник аграрної науки. 2018. № 2 (779). С. 17–23. DOI: 10.31073/agrovisnyk201802-03
9. Кривенко А.І., Почколіна С.В., Безеде Н.Г. Урожайність та якість зерна перспективних сортів озимої пшениці за різними строками сівби в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2019. № 107. С. 78–85.
10. Продуктивність пшениці озимої залежно від строку сівби та норми висіву після ріпаку озимого в умовах Степу / А.Д. Гирка та ін. Ukrainian J. of Eco-logy. 2017. №7(1). С. 30–36.
11. Ткачук В.П., Сторожук В.В., Тимощук Т.М. Забур’яненість та продуктивність агрофітоценозу пшениці озимої залежно від строків сівби і норм висіву. Вісник ЖНАЕУ. 2017. Т. 1, № 1 (58). С. 69–79.
12. Уліч О.Л. Вплив строків сівби на реалізацію потенціалу продуктивності сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах зміни клімату. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 4. С. 58–62.
13. Ярчук І.І., Мельник Т.В. Строки сівби і норми висіву пшениці твердої озимої. Зернові культури. 2018. Т 2, № 1. С. 94–100. DOI: 10.31867/25234544/0013
14. Каталог сортів миронівської селекції / О.А. Демидов та ін. Миронівка, 2016. 51 с.
15. Каталог сортів зернових культур / О.А. Демидов та ін. Миронівка, 2022. 82 с.
16. Педь Д.А. О показателе засухи и избыточного увлажнения. Труды Гидрометцентра СССР. 1975. Вып. 156. С. 19–38.
17. Каленська С.М., Таран В.Г., Данилів П.О. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–48.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon los_2_2022.pdf603.64 КБ