Мета роботи – встановити часові та просторові особливості формування і закономірності зміни структурно-агрегатного складу оброблювального шару чорнозему типового малогумусного за беззмінного застосування різних систем удобрення та способів основного обробітку ґрунту в короткоротаційних 4-пільних сівозмінах з насиченням на 75 % зерновими (пшениця озима, ячмінь ярий) і зернобобовими (соя) та на 25 % олійними (соняшник, ріпак ярий) культурами. Дослідження проводили в тривалому стаціонарному досліді відділу агроґрунтознавства і ґрунтової мікробіології ННЦ «Інститут землеробства НААН» та лабораторії землеробства Панфильської ДС ННЦ «Інститут землеробства НААН». За результатами проведених досліджень оцінено ефективність застосування різних систем удобрення (мінеральні добрива на фоні залучення побічної продукції культур) в комплексі з різними за інтенсивністю та принципом дії механічного типу грунтообробними знаряддями. Система удобрення впливала на сформований об’єм біомаси, а дія ґрунтообробного агрегату полягала в особливостях пошарового розподілу свіжої рослинної біомаси та формуванні ґрунтових агрегатів певної форми і розміру, їх частки участі у формуванні коефіцієнта структурності, що свідчить про особливості різного антропогенного навантаження. Встановлено спрямованість ґрунтових процесів чорнозему типового, особливості його структуроутворення за тривалого проведення різноглибинних способів основного обробітку ґрунту, які направлені на збереження, протиерозійні заходи (no–till технології) та інтенсивне використання оброблювального 0–30 см шару ґрунту (оранка на 25–27 см – контроль) за вирощування культур, різних за принципом локалізації кореневої системи та фізіологічними особливостями.

Ключові слова: структурно-агрегатний склад, чорнозем типовий, спосіб основного обробітку ґрунту, диференціація.